ЗНАТЬ

Аза в глаза не знает.

[А]ні бе, ні ме не зна[є], ані бе не зна[є]; ні аза, ні буки не зна[є]; нічогісінько не знає; ні бе, ні ме, ні кукуріку.

Бог (Господь) знает что [говорит, делает...].

Бог зна[є] (бозна-) що [каже, робить...]; господь його знає що [каже, робить...]; святий його зна[є] що [каже, робить...].

Всяк сверчок знай свой шесток.

Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся. Пр. Коли ти швець, пильнуй свого копила. Пр. Коли не пиріг, то й не пирожися. Пр. Знай, хто роком старший. Пр. Знай, свине, своє лігво. Пр. Знай, козо (корово), своє стійло. Пр. Знай, кобило, де брикати. Пр. Знайся кінь з конем, а віл з волом. Пр. Не літай, вороно, в чужії хороми. Пр.

Давать, дать себя знать.

Даватися, датися узнаки (утямки); давати, дати себе узнаки (утямки); даватися, датися знати; давати, дати себе знати.

Дать знать кому что.

Дати знати кому що; оповістити (сповістити) кому що (кого про що); дати (подати) [з]вістку про себе; об'явитися (оповіститися).

Делай как знаешь.

Роби як знаєш; роби як умієш.

Если бы знать, что.

Якби (коли б) знати, що...; якби (коли б) знаття, що...

Знает кошка, чьё мясо съела.

Знає кіт, чиє сало з'їв. Пр. Чує кішка, чиє сало з'їла. Пр.

Знай, баба, своё кривое веретено (устар.).

Жіноча річ коло припічка (коло печі). Пр. Жіноча річ — кочерги та піч. Пр.

Знай наших!

Отакі наші!

Знать в лицо кого.

Знати в лице (на лице, в обличчя, на обличчя) кого.

Знать грамоту (разг.).

Уміти читати й писати; бути письменним (грамотним); письмо знати; письма уміти.

Знать за собой грешки.

Мати (відчувати) щось за собою; знати (чути) за собою грішки.

Знать как свои пять пальцев.

Знати як свої п'ять пальців (пучок); знати як облупленого; знати як старі свої чоботи (як чоботи на своїх ногах).

Знать наизусть, назубок.

Знати напам'ять (досконало); мати в голові що.

Знать не знаю и ведать не ведаю.

Сном і духом (ні сном ні духом) не знаю (не відаю); не знаю, не відаю.

Знать себе цену.

Знати собі ціну; знати свою вагу; бути свідомим своїх переваг.

Знать сокола по полёту, а добра молодца по походке.

Видно (видко) сокола з [по]льоту, а сову з погляду. Пр. Не завиє так пес, як вовк. Пр.

Знать толк в чём.

Знатися (розумітися) на чому; смак знати в чому.

Знать цену чему.

Знати ціну (вагу, вартість) чому, чого.

Знать этого не хочу.

Не хочу про це й чути.

Кабы знать, где упасть, так соломки бы подстелил.

Якби (коли б) знаття, де впаду, то б і соломки підстелив. Пр.

Как (почём) знать? (разг.).

Хто його зна[є]; хтозна; звідки знати; звідки має знати хто; хто теє зна[є].

Надо (пора) и честь знать (фам.).

Пора і честь знати; час уже й кінчати; треба й міру знати; не слід перебирати міри.

Не знаешь, где найдёшь, где потеряешь.

Якби знав, де знайду, то туди б пішов, а якби знав, де загублю, туди б не пішов. Пр. Якби ж знаття, що в кума пиття, то сам би пішов і дітей забрав. Пр.

Не знать меры, удержу.

Не знати міри, впину.

Не зная броду, не суйся в воду.

Не спитавши броду, не лізь у воду. Пр. Не хапайся поперед невода рибу ловити. Пр. З сокирою не лізь туди, де пила не була. Пр. Не лізь (не хапайся) поперед батька в пекло, бо не знайдеш, де й сісти. Пр.

Он не знает усталости.

Він ніколи не стомлюється (не знемагає); йому знемоги немає.

Разве (нешто) я знаю?

Хіба (чи, іноді або) я знаю?

Твёрдо знать.

Добре (твердо) знати.

Чёрт его знает (вульг.).

Мара (кат, морока, дідько) його зна[є].

Я этого не знаю.

Я цього (того) не знаю; я того несвідомий; (розм.) я в тім не битий.