ЗАКЛЮЧАТЬ

Заключать в себе (книжн.).

Містити [в собі], мати собі.

Заключать договор.

Складати договір (умову); умовлятися (домовлятися).

Заключать, заключить брак (устар.).

Брати, узяти шлюб; братися, побратися; дружитися, одружитися; паруватися, спаруватися; (іноді) шлюбитися, зашлюбитися.

Заключать, заключить в кавычки, скобки.

Брати, узяти в лапки, дужки.

Заключать, заключить в объятия (книжн. устар.).

Обнімати, обняти (обіймати, обійняти).

Заключать, заключить в тюрьму.

Ув'язнювати, ув'язнити; брати, узяти до в'язниці; садити, посадити до в'язниці (в тюрму); (давн.) посадити на вежу.

Заключать, заключить мир.

Укладати, укласти (складати, скласти) мир; учинять, учинити замирення; замирятися, замиритися; (іноді давн.) замирять, замирити.

Заключать, заключить под стражу.

Брати, узяти під варту (під сторожу, до арешту).

Заключать, заключить речь, приветствие чем.

Кінчати, скінчити (закінчувати, закінчити, завершувати, завершити) промову, привітання чим.

Заключать сделку.

Укласти угоду; (розм. давн.) добити торгу.

Заключить союз.

Укласти союз; вступити в союз (у спілку).

Из чего вы так заключаете?

Чого ви так думаете (гадаєте)?; з чого (чого) ви робите такий висновок?; з чого ви так висновуєте?