ВЫТЯГИВАТЬ

Вытягивать, вытянуть душу из кого (разг.).

Висотувати, висотати душу з кого; вимучувати, вимучити душу кому.

Вытягивать, вытянуть жилы из кого, у кого (разг.).

Жили тягти, витягти, витягнути (сотати, висотувати, висотати) з кого. || Пан із нас жили тягне, а йому ще хочеться олію видушити. Старицький. Будьмо живі, щоб з наших ворогів повитягало жили. Номис. Витяг ти з мене жили, щастя моє надламав, серце кров'ю облив... Кропивницький. Дванадцять літ сотали жили, дванадцять літ паслися мною... Коцюбинський. Та ж то висотали з мене всі жили. Коцюбинський.

Витянуть кнутом коня (разг.).

Оперіщити (оперезати, потягти) батогом (нагаєм) коня. || Оперіщив батогом лошицю, аж вона з копита побігла. Лебединець, перекл. з Реймонта. Сів на коня, оперезав його нагаєм. Яновський.