ВЫХОДИТЬ

Выйти в тираж (перен.).

Вийти в тираж; утратити значення (вагу, популярність); зійти (з'їхати, перевестися) нінащо; (образн.) випасти з коня (з сідла); був колись горіх, а тепер свистун; були і в кози роги.

Выходит.

Виходить (випада); отже. || То це, виходить, він, по-твоєму, продав отчизну й віру? Довженко. Коли се все зробиш як слід, — ти, випада, розумний. Сл. Гр. Отже, й за це — варто віддати життя? Смолич.

Выходит, выйдет польза, прок и з кого, из чего.

Буде користь (пуття, щось путнє) з кого, з чого. || Серце моє кров'ю обливається, як я подумаю, що з тебе нічого путнього не буде!.. Тобілевич.

Выходит случай (разг.).

Трапляється (лучається) нагода (іноді оказія). || А тут і нагода трапилась. Суходольський.

Выходить, выйти в люди.

Виходити, вийти (вибиватися, вибитися) в люди. || Мати всюди однакова мати. Коли розумна й щира, то й діти вийдуть в люди, хоч попідтинню. Шевченко.

Выходить, выйти замуж за кого (разг.).

Виходити, вийти [заміж] за кого; віддаватися, віддатися (іти, піти заміж) за кого; дружитися, одружитися (братися, побратися, застар. пойнятися) з ким; видаватися, видатися за кого; (образн.) зав'язати голову; покривати, покрити косу. || Мати вийшла заміж за Вербу, й сестри живуть при вітчимі. Тобілевич. Як вийду за тебе, — зостануся нещасна. Сл. Гр. Так хто таке коли чув, щоб вільна козачка за кріпака віддавалася! Вовчок. Ще додам, що прізвисько моє тепер Квітка, бо я сього літа пішла заміж. Українка. Інна, певно, зважила на це та на його непохитне велике почуття до неї й одружилася з поетом. Кротевич. Не сподівались, щоб старого Хмари дочка та з кріпаком пойнялася! Вовчок. Зав'язала головоньку, — не розв'яжу довіку. Сл. Гр. Я ж не буду, козаченьку, коси покривать. Сл. Гр.

Выходить, выйти за пределы, из пределов чего.

Виходити, вийти за межи чого; переходити, перейти [за] межі чого; заходити, зайти за край; переходити, перейти (перебирати, перебрати) через край; (образн. давн.) передати куті меду. || Його поведінка переходить усякі межі. Багмут.

Выходить, выйти из головы, из памяти, из ума.

Виходити, вийти з голови, з пам'яті, випадати, випасти з голови (думки, пам'яті); викидатися, викинутися з пам'яті. || Одна думка: за віщо я з братом посварився? не виходить з голови!.. Тобілевич. Вона ніколи в мене з пам'яті не виходила, і довіку не вийде. Кониський.

Выходить, выйти из детского возраста.

Див. ВОЗРАСТ.

Выходить, выйти из доверия, из веры.

Утрачати, утратити довір'я (довіру), віру чию.

Выходить, выйти из затруднения.

Виходити, вийти з трудного (із скрутного) становища (із скруту, з труднощів); поборювати, побороти труднощі; вирятовуватися, вирятуватися, викручуватися, викрутитися; (образн.) виходити, вийти з тісного кута. || Леся зуміє й надалі вийти з усіх труднощів, коли б навіть і залишилася в житті без нього, одна з Грицьком. Кротевич.

Выходить, выйти из моды.

Виходити, вийти з моди; змодитися. || Сі декламації, мій пане, зайві, Трагедія класична вийшла з моди. Українка. Кажуть ось доярки, що в коханні треба бути обачною, обережною, що треба вміти повестися так, щоб не зманитись, не обриднути... Гончар.

Выходить, выйти из окружения.

Пробиватися, пробитися (виходити, вийти) з оточення.

Выходить, выйти из себя.

Гніватися, розгніватися; розпалюватися, розпалитися; дратуватися, роздратуватися; лютувати, розлютуватися; утрачати, утратити самовладання; [аж] нетямитися, нестямитися, знетямитися; (іноді) безсебитися; збезсебитися; аж із себе (із шкури) вилазити, вилізти; із себе пнутися; (іноді розм.) аж на місці цибати. || Розпалився Ільмаринен, Той коваль, одвічний майстер, Рот розкрив, чоло понурив, І волосся розкуйовдив. Тимченко, перекл. з «Калевали».

Выходить, выйти из строя.

Виходити, вийти з ладу; вибувати, вибути з ладу (з роботи); (військ.) виходити, вийти із строю; утрачати, утратити боєздатність. || Юрій Іванович посвідчив, шо молотарка надовго вибула з роботи... Гордієнко.

Выходить, выйти из терпения.

Утрачати, утратити терпіння; терпець уривається, у[ві]рвався кому; не стерпів хто; нетерпеливиться, знетерпеливився хто; не стає, не стало терпцю кому, в кого. || Піднялася вся нація, бо урвався терпець народу... Довженко. Не вважаючи на дідову обіцянку, перевіз не прибував. Люди нетерпеливились. Коцюбинський. Терпіла, терпіла, а далі й терпцю не стає!.. Коцюбинський.

Выходить, выйти из употребления, из обычая.

Виходити, вийти з ужитку; виводитися, вивестися, більше не вживатися; перестати вживатися. || Се було колись, та вже вивелось. Сл. Ум.

Выходить, выйти кем-либо (доктором, учителем...).

Виходити, вийти на кого; учитися, вивчитися на кого.

Выходить, выйти навстречу кому.

Виходити, вийти назустріч кому ((лок.) устріть кого); виходити, вийти проти кого. || Гнат постояв трохи з тіткою Мотрею, що й собі вийшла проти череди. Коцюбинський.

Выходить, выйти наружу.

Виходити, вийти (виступати, виступити) наверх (назверх, наяв); виявлятися, виявитися; (образн.) вилізло шило з мішка. || Правда як олива — завжди наверх вийде. Пр. Ага, ось воно й вилізло шило з мішка. Коцюбинський.

Выходить, выйти на самостоятельную дорогу.

Виходити, вийти на самостійний шлях (на власну дорогу); (розм.) ухопити (набігти) своєї тропи; знайти свою путь (свою стать); ступати, ступити на свою життєву путь. || Кортіло звернутись до них, як до молодих, шо тільки-тільки ступають на свою життєву путь. Смолич.

Выходить из годов, из лет.

Виходити з літ (років, віку). || Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло. Номис.

Выходить из повиновения.

Переставати слухатися (коритися); виходити з покори (послуху).

Выходить из-под опеки, из-под влияния.

Виходити (вибиватися) з-під опіки, з-під впливу.

Выходить на пенсию, в отставку.

Виходити (податися) на пенсію, виходити у відставку (на спочинок).

Вышел сухим из воды.

Вийшов сухим з води; легко (дешево) відбувся; Ускочив і вискочив. Пр. Його і в корці не піймаєш. Пр.

Книга вышла в свет.

Книжка (книга) вийшла, (іноді) вийшла в світ. || Незабаром пришлю вам своє оповідання «Для загального добра», яке вийшло окремою книжечкою. Коцюбинський.

Не выходит из головы у кого.

Не йде (не сходить, не виходить) з думки (з думок, з голови, з тями) кому, в кого; стоїть на думці (гадці) кому. || З думки мені не йде братова біда. Вовчок. Глибоко запала у його серце та чудова дівчина, з голови не йде, тільки об їй і дума і гада. Стороженко. Ті слова не сходили йому з тямки, крутилися в його думках, мов сичання змії... Франко. Вона, все вона мені лиш на гадці, вона перед очима, вона — куди гляну. Федькович.

Не выходить из долгов.

Не вилазити з боргів (довгів); довги довгами сплачувати; старі довги (борги) новими латати. || Він з боргів не вилазить. Пр. Виборні хто? Або дукарі, або ті, шо беруть касу, позику, з боргів не вилазять, за старшину шарують, задобрюються. Гордієнко.

Не выходить из какой-либо одежды.

Не вилазити з якої одежі. || От «досада», що і тут якось холодно. Та я й не вилажу з сукняної одежі. Українка.

Окно, дверь выходит в сад.

Вікно, двері — у сад; дім (хата, кімната) вікном (вікнами), дверима — до саду (у сад). || Кімната маленька, затишна, вікном у садочок. Васильченко.

Река выходит, вышла из берегов.

Рі[ч]ка виступає, виступила (виходить, вийшла) з берегів; рі[ч]ка береги заливає, залила (затоплює, затопила).