ВСТАВАТЬ

Буря встаёт, встала.

Схоплюється, схопилася (зривається, зірвалася, знімається, знялася) буря (шуря-буря); буриться, забурилося, шурубуриться, зашурубурилося. || Раз якось хмара наступила, Схопилась буря і зломила деревце бідне з корінцем. Глібов. Хмариться, буриться, — дощ буде. Сл. Гр.

Вопрос встаёт во весь рост.

Питання стає на всю широчінь.

Вставать, встать грудью за кого, за что (книжн.).

Ставити, стояти, стати стіною (муром) за кого, за що; мужньо боронити (захищати, обставати) кого, що.

Вставать, встать дыбом.

Ставати, стати диба (дибом, дибки, дуба, дубом, сторч, сторчака, догори). || Як скочить Лев — аж диба стала грива... Глібов. Коли почує пан, то я певен — чуприна стане догори. Тобілевич.

Вставать, встать на дыбы (перен.).

Ставати, стати (про багат. поставити) дибки (на диби, сторчака, іноді руба, навспинячки, зниж. гопки). || А ще й дибки проти нас стають вони! Грінченко. Він наче і з добрим серцем до мене, а проти його — навспинячки. Мирний.

Вставать, встать на зашиту кого.

Ставати, стати (поставати, постати) до оборони (на оборону, на захист, зах. в обороні) кого, чого; обставати, обстати за ким, за чим, за кого, за що; уступатися, уступитися за кого, за що. || А Дутка обстав за жінкою і сказав там якесь слово Савці. Савка на те візьми та й гоп Дутку в лице. Маковей.

Вставать, встать на колени.

Ставати, стати (про багат. поставати) на коліна (навколішки, навколюшки, навколінки, навколінці); (зах.) уклякати, клякнути, уклякнути (про багат. повклякати) [на коліна]. || Уклякла на обидва коліна на мокру од крові землю. Коцюбинський.

Вставать, встать на ноги (перен.).

Ставати, стати на ноги, спинатися, зіп'ястися на ноги; зводитися, звестися (здійматися, зніматися, знятися) [на ноги]. || Нехай твій рідний край плямований не буде, нехай тобі щастить, де ти на ноги знявся... П. Куліш, перекл. з Байрона.

Вставать, встать на путь чего.

Ставати, стати на шлях чого; іти, піти шляхом чого.

Вставать, встать поперёк дороги (перен.).

Заступати, заступити шлях (дорогу, стежку) кому; ставати, стати [в]поперек шляху (дороги); ставати, стати на перешкоді (на дорозі); ставати, стати притичиною кому. || А тяжкії воріженьки заступили доріженьки. Н. п.

Вставать, встать против кого.

[В]ставати, [в]стати на кого; повставати, повстати проти кого, на кого; підніматися, піднятися на кого. || Нездужаєш чи боїшся На воро­га стати? Шевченко.

Вставать, встать с места.

Уставати, устати (підводитися, підвестися, про багат. повставати, попідводитися) [з місця]; підводитися, підвестися (зводитися, звестися, зніматися, знятися, ставати, стати) на [рівні] ноги. || Вона... підвівшись, кладе свою руку на плече хлопчикові. Багмут.

Вставать, встать с трудом.

Насилу (ледве) уставати, устати (підводитися, підвестися, про багат. повставати, попідводитися); зволікатися, зволіктися. || Ледве встала, поклонилась, Вийшла мовчки з хати. Шевченко. Довго спав на сіні в клуні, аж надвечір зволікся... Сл. Гр.

Встал да пошёл, так и вотчина со мной.

Куди пішов Лесь, то все весь. Пр. Куди піде Лесь, то всюди увесь. Пр. Голий підперезався та й зовсім зібрався. Пр.

Встанешь пораньше, так уйдёшь подальше.

Хто рано підводиться, за тим діло водиться. Пр. Щоб лиха не знати, треба не багато спати. Пр. Хто бажа багацько знати, треба мало спати. Пр. Хто пізно ходить, той сам собі шкодить. Пр.

Встать в позу.

Стати в позу.

Встать на защиту Родины.

Стати на оборону (до оборони, на захист) Батьківщини.

Встать на учёт.

Узятися на облік.

Встать на чьё-либо место.

Заступити кого, чиє місце; стати на чиє місце.

Встать поспешно, схватиться, сорваться.

Схопитися (підхопитися) [з місця]; зірватися з місця; зірватися (схопитися) на [рівні] ноги (про богат. посхоплюватися, позриватися). || Але в ту ж мить Надія схопилась... Завгородній. Юрко зривається з місця і біжить стежкою до Ілька на городи. Козланюк.

Встать с левой ноги.

Уставати, устати лівою ногою (на ліву ногу).

Ему больше не встать.

Йому вже (вдруге, більш) не встати; він не встане вже.

Кто рано встаёт, того удача ждёт.

Хто не довго спить, тому щастить. Пр. Хто рано встає — у того й є. Пр. Ранні пташки росу п'ють, а пізні слізки ллють. Пр. Що рано, то не погано. Пр.