ВОН

Вон где.

[Аж] он де; (іноді) ондечки; [аж] он де.

Вон отсюда!

Геть, гетьте звідси (звідсіля)!; виносся, виносьтеся геть!

Из кожи лезет вон (разг.).

З усієї сили намагається; рветься (видирається, лізе, вилазить) із шкури; з-під (із) шкури пнеться; аж очі рогом лізуть. || Правда, батько з шкури ліз, щоб одягти Раїсу не гірше од попівень... Коцюбинський.

Из рук вон плохой.

Дуже (вкрай, страшенно, аж надто) поганий; такий, що хоч кинь; (вульг.) чортів'я.

Из ряда вон (выходящий).

Незвичайний (надзвичайний); неаби­який; небуденний. || Сталось щось надзвичайне, диковинне — таке, чого ніколи не буває. Номис.

С глаз долой — из сердца вон.

Зникне з очей, зійде з думки (з мислі, з гадки). Пр. Як з очей, так і з думки. Пр. Чого очі не бачать (не вилять), того і серцю не жаль. Пр.

Убирайся вон!

Забирайся геть!; геть на виступці!

Это из рук вон плохо (разг.).

Це дуже (зовсім, украй, страшенно, [аж] страх, [аж] надто) погано (зле, кепсько); це препогано; це казна-що. || Аж страх погано у тім хорошому селі: чорніше чорної землі блукають люди. Шевченко.