ОТВОДИТЬ

Не в силах отвести голос кто.

Голосу не зведе (не відтягне) хто.

Отводить, отвести глаза (взгляд, взор) от кого, от чего.

Відводити, відвести очі (погляд, зір) від кого, від чого.

Отводить, отвести глаза кому.

Відводити, відвести (заснічувати, заснітити) очі кому; (іноді) ману пускати, пустити (напускати, напустити) на кого. || Секлета: Та годі, годі! Нічого мені ману пускати, очі одводити. Старицький. Та вони... так тобі засвітять очі, що ти й сама незчуєшся, як і гроші їм викинеш. Сл. Гр.

Отводить, отвести душу.

Розважати, розважити (відводити, відвести) душу; (іноді) спочивати, спочити душею; (поет.) душу відволожувати, відволожити. || Хоч би одна людина, з якою можна було б поговорити, розважити душу. Щербак, перекл. з Чехова. Зібрав біля себе гурток молоді більш поступової та й одводив там душу. Коцюбинський.

Отводить, отвести от себя, от кого-либо подозрение, обвинение...

Відводити, відвести (відвертати, відвернути) від себе, від когось підозру, обвинувачення (звинувачення)...