ОТПУСКАТЬ

Мороз отпустил.

Мороз пересівся (перетис).

На дворе отпустило.

Надворі відлигло (відлига).

Отпускать на вес.

Отпускать, отпустить грехи кому (устар.).

Відпускати, відпустити гріхи кому; розгрішувати, розгрішити кого.

Отпусти душу на покаяние (разг. устар.).

Див. ДУША.

Отпустить поводья (перен.).

Попустити поводи. || Лішанам спершу начебто й поводи попустили. Пан навіть на новім хазяйстві подарував на сім'ю по дню поля. Мирний.

Отпустить шутку, остроту.

Пустити (укинути) жарт, дотеп.