ОБИДА

Всякому своя обида горька.

Кожному кривда не мила. Пр. Шкода нікому не мила. Пр. Не чини кривди й комашині. Пр.

В тесноте, да не в обиде.

Тісно, та зате тепло. Пр. Де є приязнь, там не тісно. Пр. Де добрі люди, там хата не тісна. Пр. Хоч не пишно, та затишно. Пр. Якось умістимось. Як буде згода, то буде й догода. Пр.

Кровная обида.

Смертельна (тяжка) образа (кривда).

Лучше в обиде быть, нежели в обидчиках.

Краще (ліпше) кривду терпіти, ніж кривду чинити. Пр.

Наносить, нанести (причинять, причинить) обиду кому-либо.

Кривдити, скривдити (покривдити) кого; кривду заподіювати, заподіяти (чинити, вчинити) кому; завдавати, завдати прикрості кому.

Не в обиду будь сказано (разг.).

Не ображаючи сказати (скажу); не хотівши (не хотячи) образити, скажу; пробач, пробачте (хай пробачить, пробачать) на слові; не ображайся,

Не дать себя в обиду.

Не майте (не беріть) це за образу; не сприйміть це як образу.

Обиды выносить от кого-либо.

Кривду терпіти чию.

Обиду, обиды наносить кому-либо.

Кривду (кривди) чинити кому; кривди кому завдавати.

Почувствовал обиду кто-либо.

Відчув (почув, почутив) образу (кривду, прикрість) хто; (образн.) як (мов, наче...) муху ковтнув хто. || Отаман вивіз забродчикам могорич. Могорич був скупенький. Забродчики неначе ковтнули муху і почали підіймати отамана на сміх. Н.-Левицький.