ГВОЗДЬ

В этом гвоздь всего (перен.).

Це — основа всього; це — головне (основне); у цьому суть (зерно, ядро).

Гвоздём в голове засесть.

Запасти (засісти) в голову [як (мов...) цвях]; уроїтися [в голову]. || Засіла мені Олена в голові, мов цвяшок!.. Кропивницький.

Гвоздь сезона (концерта).

Окраса сезону (концерту).

И никаких гвоздей.

І (та й) край; та й годі. || Я так гадаю, — палко крикнув він, — що треба прийняти їх до цеху — і край. Тулуб.