ГУСТО

Густо покраснеть.

Дуже зашарітися (почервоніти); збуряковіти.

На словах густо, а в голове пусто.

Не так-то він діє, як тим словом сіє. Пр. Бесіди багато, а розуму мало. Пр. Голосний, як дзвін, а дурний, як довбня. Пр.

Разом густо, разом пусто.

Часом з квасом, порою з водою. Пр. Коли густо, а коли й пусто. Пр. Час на часу не стоїть. Пр.

Этого у нас не густо (фам.).

Цього в нас рідко (не густо, не рясно, лок. не здобіль).