ГРОМ

Гром аплодисментов (книжн.).

Буря оплесків.

Гром гремел раскатами.

Грім гуркотів; грім вигрімляв закотом (перекотом).

Гром грянул, ударил.

Гримнув (ударив, дуже сильно гурк[о]нув, торохнув) грім; (безособ.) загриміло (грим[о]нуло, гурк[о]нуло, грякнуло).

Как громом поразило.

Як громом ударило (прибило, приголомшило).

Как гром среди ясного неба (книжн.).

Як грім з (серед) ясного (чистого, безхмарного) неба; і в погоду часом грім ударить. Пр.

Метать громы и молнии (книжн.).

Кидати вогнем-блискавицею (вогнем-блискавкою); метати грім і блискавку (громи і блискавиці); (ірон.) громоблискати.

Первый гром.

Перший грім; (іноді діал.) загрім.

Пока гром не грянет.

Поки грім не вдарить; поки лихо не спіткає (не впаде).

Пусть тебя гром убьёт.

Грім би на тебе вдарив; грім би тебе убив (забив); бодай тебе грім (перун) убив (забив); бодай тебе загромило; хай тебе грім поб'є (уб'є).

Раскаты грома, грохотание.

Гуркіт (гуркотіння, гуркотання) грому; рокотня.