ГРОБ

Верность до гроба (разг.).

Довічна вірність; вірність до гробу; вірність до [самої] смерті (аж до смерті).

Вогнать, свести в гроб кого (разг.).

На той світ (у могилу, у яму) загнати кого; упровадити до гробу кого.

До гроба; по гроб [жизни] (разг.).

До скону; довіку (поки віку, повік); до [самої] смерті; до смерті-віку; поки [світ] сонця.

Стоять одной ногой в гробу; глядеть в гроб кому (разг.).

Стояти над гробом; на далекій (на великій) путі стояти; на вмерті бути; час не довгий чий; до гробу недалеко кому; не довго вже гуляти по світі кому; не довго вже ряст топтати кому; (образн. ірон.) три чисниці (півчверті) до віку (до смерті) кому; на тонку пряде хто; (істор.) сидіти на санях.

Хоть в гроб ложись.

Хоч живий (живцем) у яму лізь; хоч умирай.