ГОСТЬ

Будьте [нашим] гостем, будьте [нашими] гостями.

Будьте [нашим] гостем, будьте [нашими] гістьми (гостями); розгостіться [у нас].

Быть в гостях.

Гостювати; бути в гостині (у гостях).

В гости.

У гостину (у гості).

В гости ходить — к себе водить.

Любиш у гостині (у гостях) бувати, люби й гостей вітати (приймати). Пр. В гості ходити — треба й до себе водити! Пр.

В гостях хорошо, а дома лучше.

У гостині (у гостях) добре, а [в]дома [таки] краще. Пр. У гостях добре, [у]дома ще ліпше. Пр. Немає ніде краще, як [у]дома. Пр.

Гость до трёх дней.

Гість до трьох днів. Пр. Першого дня гість — як золото, другого — як срібло, третього — як мідь, хоч сідай та додому їдь. Пр. Гості першого дня — золото, другого — срібло, а третього — мідь, хоч додому їдь. Пр.

Гость не вольный человек: где посадят, тут и сядет; гость как невольник: хочешь — ешь и не хочешь — ешь.

Гість — як невільник: де посадять, там і сидить. Пр. Гість — невільник: що скажуть, те й роби. Пр. Дома їж що хочеш, а в гостях — що [по]дадуть. Пр.

Засидеться в гостях.

Загоститися, загостювати[ся]; засидітися у гостині.

Идти, пойти в гости.

Іти, піти в гостину (у гості).

Из гостей.

З гостини.

Незваный гость (не вовремя гость) хуже татарина (истор.).

Непроханий гість гірший від (за) татарина. Пр. Де не просять, там києм виносять. Пр. Незваному гостеві місце за дверима (дверми). Пр. Прийшли непрохані, то й підем некохані. Пр. Прийшов непроханий, підеш недякуваний. Пр. Непроханий гість і сухарі поїсть. Пр. Почастуєм тим чаєм, що ворота підпираєм. Пр. Дорогий гість, та шкода, що в піст. Пр. Добрі (дорогі) гості, та в середу трапились. Пр.

Поздний гость гложет и кость.

Прийшов гість та на голу кість. Пр.

Пойти посидеть в гости к кому.

Піти в гостину до кого; (погомоніти) піти на посиденьки (на посідки) до кого; (погомоніти й випити, давн.) піти на бесіду до кого; (зайти як гість) загостити до кого.

Постоянный гость.

Невиводний гість.

Приём гостей.

Гостина (вітання).

Принимать гостей.

Вітати (шанувати) гостей; гостити (приймати) гостей.