ГОРЕТЬ

В комнате горит.

У кімнаті (у покої) світиться.

Гореть любовью к кому, к чему.

Палати (горіти) коханням (любов'ю) до кого; палати (горіти) любов'ю до чого.

Гореть на работе.

Запально (з великим запалом) працювати; з запалом (цілком) віддаватися праці (роботі).

Гореть ненавистью.

Палати (горіти) ненавистю; гнівом дихати.

Гореть нетерпением в ожидании чего.

[Аж] горіти з нетерпіння (з нетерплячки) ждучи чого (дожидаючи кого, чекаючи чого, на що); украй нетерпляче чекати чого.

Гореть от стыда.

Червоніти[ся] (горіти) з (від) сорому; (з стиду, іноді стидом); паленіти (пашіти) з (від) сорому; (жарт.) пекти раки.

Гореть, светиться, сиять, как звезда.

Зоріти.

Горит во рту.

Пече у роті.

Горит земля под ногами у кого.

Горить земля під ногами кому, в кого.

Дело горит (крайне спешно).

Пильно кому; пильно припадає кому; пильне діло у кого.

Как жар гореть.

Жаріти.

Когда дрова горят, тогда и кашу варят.

Лови рибку як ловиться. Пр. Не тоді до млина, як вітру нема. Пр. П'ятниця удруге не трапиться. Пр. Гуляй, дитино, поки твоя година. Пр.

На воре шапка горит.

На злодієві [і] шапка горить. Пр. Хто порося вкрав, у того в вухах пищить. Пр.

На нём всё горит (разг.).

На ньому все (аж) горить.

Щёки горят, лицо горит.

Щоки (лиця) паленіють (пашать, жаріють); обличчя (лице) пашить (паленіє, жаріє).