російсько-український словник сталих виразів / русско-украинский словарь устойчивых выражений

| Українська || Русский|

Замовити письмовий російсько-український або англійсько-український переклад
 

На головну

Введіть слово

Алфавітний покажчик

Статистика

Ваші зауваження

Умовні скорочення

Версія для Lingvo

Завантажити djvu та pdf версії



А
Б
В
Г
Д
Ж
З
И
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Э
Ю
Я









 
ГОРЕ

ГОРЕ

Вот горе!

От лихо (горе)!; от лиха година!

Гложущее горе.

Їдуче (гризуще) горе; пекучий біль на серці.

Горе горькое.

Лихо тяжке; горе-скрута; горювання-бідування; гіркий світ.

Горе да и только.

Лихо (горе) та й годі.

Горе да море — не выпьешь до дна; горе — что море: и берегов не видно.

Горе — як море: ні перепливти, ні випити (ні випливти). Пр. Горе — [як] море: усього не вип'єш. Пр. Горе не кинеш у море. Пр. Горе — [як] море: пий його — не вип'єш. Пр.

Горе-мастер.

Гіркий (лихий) майстер; горе-майстер; (розм.) попсуй-майстер.

Горе-музыкант.

Горе-музика; (розм.) цигикач (зниж. цигикало).

Горе не красит.

Лихо (біда) нікого не красить. Пр. Біда не дуда: як стане дуть, то аж сльози йдуть. Пр.

Горе не свой брат.

Журба не матінка.

Горе от ума.

Лихо з розуму; горе (лихо) з великого розуму.

Горе охватывает.

Жаль (туга, журба) бере (обіймає, огортає, понімає).

Горе только одного рака красит.

Горе тільки рака красить. Пр. Біда красить, як кип'яток рака. Пр.

Горе-учёный, горе-профессор...

Гіркий (лихий) вчений, професор...; горе-вчений, горе-професор...; біда, а не вчений, біда, а не професор...

Горю предаваться.

Вдаватися (вкидатися) в горе (в тугу).

Горя много, да смерть одна.

Смерть одна, а хвороб багато. Пр. Від горя хворість, — від хворості смерть. Пр.

Ему и горя (и горюшка) мало (разг.).

Йому й байдуже[чки]; йому ані гадки; йому й за вухом не свербить; а він на те й байдуже; йому дарма; мале йому горе; він ні гадки про те, на те; він і гадки (думки-гадоньки) не має; був би й горе (лихо) покотив; він не сушить собі голови [тим].

Ещё ты перетерпишь много горя.

Зазнаєш ще ти багато лиха (горя); (образн.) іще ти вип'єш добру повну.

Жгучее горе.

Пекуча журба; живий (пекучий) жаль.

Жить с горем пополам.

Жити лиха (горя) прикупивши; жити, від біди тікаючи.

Изведать, претерпеть много горя.

Зазнати багато горя (лиха); набратися лиха (горя); випити ківш лиха; випити [добру] повну; випити чималу; скуштувати (спити) гіркої.

Мыкать горе (разг.).

[Біду] бідувати; біду тягти (терти); поневірятися; горювати; горювання приймати; горе терпіти. ~

На горе, на своё горе.

На лихо (на безголо(і)в'я); собі на безголо(і)в'я (на лихо, на шкоду); на свою голову.

Натерпишься горя — узнаешь, как жить.

Біда навчить! Пр. У біді чоловік умудряється. Пр. Біда ум родить. Пр. Горе гострить розум. Пр. Навчить горе глядіть у море! Пр. Біда навчить коржі з маслом їсти. Пр. Навчить лихо з маком коржі їсти. Пр. Горе навчить угору дивитись. Пр. Кому біда докучить, той ся розуму научить. Пр. Біда вимучить — біда й виучить. Пр.

Не видав горя, не узнаешь и радости.

Не знавши біди, не знатимеш добра. Пр. Хто горя не бачив, той і щастя не зазнає. Пр. Хто горя не видав, той і щастя не зазнав. Пр. Не зазнавши горя, не знатимеш і радості. Пр.

Не годы старят, а горе; горе не молодит.

Старять людину не літа, а біда. Пр. Коли біда діє, голова біліє. Пр. День меркне від ночі, а чоловік — від горя. Пр. Горе натерло, нахилило. Пр.

Не знающий горя.

Безнапасний (безжурний).

Не зная горя.

Не знавши лиха (горя); лиха не знаючи; безнапасно (безжурно).

Не оберёшься горя, хлопот.

Лиха не обженешся (не скараскаєшся); не збудешся лиха, халепи, клопоту.

От горя бежал, да в беду попал.

З дощу та під ринву. Пр. Утікав перед вовком, а впав на ведмедя. Пр. Від вовка втікав, а на ведмедя впав. Пр. Поправився з печі на лоб. Пр. Тікав від диму, та впав у вогонь. Пр.

Помочь, пособить горю.

Зарадити лихові; запомогти.

После грозы вёдро, после горя радость.

Терпи горе — добро буде. Пр. Терпи, козаче, горе, то питимеш мед. Пр. Добро минеться — лихо буде, лихо минеться — добро буде. Пр.

Постигло горе кого.

Лихо (горе) впало на кого; спобігло горе кого; спіткало лихо кого.

Предотвращать, предотвратить горе.

Запобігати, запобігти лихові.

Приобрести, добыть, раздобыть с горем пополам что.

Розгорювати, розгорити що; розгорюватися на що; загорювати що.

Причинять, причинить горе кому.

Завдавати, завдати горя кому; (діал.) завгорювати, завгорити кому.

Своё горе — велик желвак, чужая болячка — почесушка.

Чуже лихо за ласощі, а своє за хрін. Пр.

С горем добытый.

Загорьований.

С горем пополам сделать что.

З тяжкою бідою зробити що.

Слезами горю не поможешь.

Сльозами (журбою) горя не здолаєш. Пр. Плачем лиха не виплачеш. Пр. Плачем ділу не пособиш. Пр. Журба сорочки не дасть. Пр. Журбою поля не перейдеш. Пр. Не потурай журбі: вона тебе ножем під серце, а ти їй під ніс перцю. Пр. Не журись, а за діло берись. Пр.

Случилось, приключилось горе.

Спобігло (спіткало) лихо кого; скоїлося (сподіялося) лихо з ким; склалося лихо кому; (розм.) сколотилося лихо в кого; (зрідка) прилучилося (іноді приключилося) лихо (горе) кому.

Стряхнуть с себя горе.

Покотили горе[м); (образн.) ударити (кинути) лихом об землю.

Только бы и горя.

Якби (коли б) тільки й лиха; (фольк.) тільки б [і] тужаночки.

Ты от горя, а горе за тобой.

Ти від горя, а воно тобі назустріч. Пр. Як піде горе зрання, то аж до смеркання. Пр. Горе, та ще й за горе зачепилось. Пр. Біда, ще й за горе зачепилась. Пр. По горе не треба йти за море — його й дома вистачає. Пр. Не шукай горя — воно само тебе знайде. Пр. Ти хочеш на гору, а лихо за ногу. Пр.

Убитый горем.

Пригнічений горем.

Узнать много горя.

Випити повну (немалу); випити повну (немалу) чарку горя (лиха).

Хлебнуть горя (разг.).

Набратися (зазнати, скуштувати) лиха (біди, горя).

Чужое горе не болит.

Добре чуже лихо міряти — зміряй своє! Пр. Чужу біду руками розведу, а до своєї ума не докладу. Пр. Чужу біду з хлібом із'їм, а своєї і з калачем не ковтну. Пр. Чужу біду на воді розведу, а своїй і кінця не знайду! Пр.



Замовити професійний письмовий російсько-український переклад. Замовити професійний письмовий англійсько-український переклад.

© Російсько-український словник фразеологізмів (сталих виразів) онлайн / Русско-украинский фразеологический словарь (словарь устойчивых выражений)


© Анатолій Євпак, ідея, програмування, дизайн, упорядкування та поповнення матеріалами, 2006-2010

© І.О. Вирган, М.М. Пилинська, текст словникових статей