ГОРАЗД

Кто во что горазд.

Хто на що (до чого) здатний (придатний, здавсь, придавсь); хто що і як уміє.

Кто грамоте горазд, тому не пропасть.

Грамотний — видющий і на все тямущий. Пр. Знання робить життя красним. Пр. Хто знання має, той мур зламає. Пр. Наука в ліс не веде, а з лісу виводить. Пр. Хто грамоти вміє, той краще сіє. Пр.

Он горазд выпить.

Він полюбляє чарку (любить випити); (образн.) він любить цілуватися з чаркою; у нього до горілки [аж] душа горить.

Он на всё горазд.

Він на все (до всього) здатний (удатний, здібний); він на все майстер; він до всього моторний; він голінний (дотепний, умілий, тямущий, тіменний, зугарний) на все, до всього.