російсько-український словник сталих виразів / русско-украинский словарь устойчивых выражений

| Українська || Русский|
 

На головну

Введіть слово

Алфавітний покажчик

Статистика

Ваші зауваження

Умовні скорочення

Завантажити djvu та pdf версії



А
Б
В
Г
Д
Ж
З
И
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Э
Ю
Я









 
ГОЛОВА

ГОЛОВА

Была бы голова на плечах, а хлеб будет.

Аби голова на плечах (на в'язах) була, а про решту байдуже. Пр. Аби моя голова здорова, то все гаразд буде. Пр.

Валить с больной головы на здоровую.

Звертати (скидати, складати) вину (провину) на невинного (на безвинного, з хворої голови на здорову).

Вбивать, вбить, вдалбливать, вдолбить в голову кому что.

Убивати, убити (укидати, укинути) кому в голову що; задовбувати, задовбити кому в голову що; утовкмачувати, утовкмачити (товкти, утовкти) кому в голову що. || Василько вже собі вбив у голову стати легшем. Турчинська. Хто се тобі таку дурницю в голову вкинув? Сл. Гр.

В голове как молотом бьёт.

У голові наче ковалі кують; у голові б'є (стукає) як молотом; у голові [торохнява, гуркотнява, стукотнява] як у млині; у голові так і креше.

Взбрело в голову кому.

Упливло (упало, зайшло, забрело, набрело, влізло, залізло) в голову кому; спало (набігло, спливло) на думку кому; ухопилося голови кому; (вульг.) забандюрилося (наверзлося) кому що. || Хто знає, що йому в голову влізло! Макогон. I таке ж залізе в голову! Головко.

Взять, забрать себе в голову.

Узяти, забрати [собі] в голову (у думку); убгати (укинути) собі в голову; узяти собі думку. || Як бувало візьме собі що в голову, то гадає, що таки на його мусить бути, аби не знати що, — дуже упертий був. Федькович. Що собі в думку забрала? Старицький. Хома ніяк не міг убгати собі в голову, що він мусить терпіти голод, коли в скрині лежать гроші — невеликі, правда, але все-таки можна залатати ними хоч одну дірку в господарській потребі.Коцюбинський.

Вниз головой.

Сторч (сторчма) [головою]; сторчголов; сторчака (сторчки); стовбула; вниз головою; (іноді) потич; упасть, полететь вниз головой, сторчака дати. || Тоді б усі сторч головою могли полетіти в шахту з розбитого цебра. Грінченко. Сторчма головою з коня злетів, забився, мабуть, дуже... Гордієнко. Іноді й сам іще захватить їх кури з свого города, ті аж сторчголов летять. Тесленко. Зацідив по уху переднього, той аж стовбула став. Мирний. Хміль йому вдаре в голову, то він так сторчака й дасть! Кропивницький.

В первую голову (разг.).

[Що]найперше; передусім (насамперед); перш (передніше) за все (від усього); першим ділом. || Найперше — це така б, здавалося, дурниця, сірника шукала на карнизі, щоб засвітити, не знайшла. Головко.

В противоположные (разные) стороны головами (валетом) лежать.

Митусь (митуся, митусем, головами навпаки) лежати. || Ми звечора полягали як треба, а вранці митусем лежали, бо вночі дуже ворочались. Сл. Гр. Дарма, що вкупі ночували, а тільки одно туди, а друге туди, головами навпаки. Барвінок.

Вскружить голову кому.

Замарити (завернути, завертіти, закружити, закрутити) голову кому; запаморочити (заморочити, затуманити) голову кому.

Выдать с головой кого (устар.).

Зрадити кого; видати з головою кого; (істор.) видати на ласку чию чого.

Выдать себя с головой.

Видати себе з головою; викрити себе сповна; виказати (зрадити) себе; зрадитися; (істор.) видати себе на ласку чию. || Скільки обережності треба, щоб не зрадитися перед ворогами... Коцюбинський.

Выкинуть из головы кого, что.

Викинути з голови (з думки) кого, що; спустити з думки кого, що; забути кого, що. || Викинь його з думки! Грінченко.

Глупая голова.

Дурна (капустяна, повстяна) голова; (образн.) капустяний качан; гарбуз замість голови; макітра; голова, [неначе] клоччям (пір'ям) набита (начинена). || Дурна голова нічого не поможе. Пр. Капустяна твоя голова! Тобілевич. Комусь потрібні дуже дурні макітри ваші. Кочерга.

Голова болит у кого.

Голова болить у кого, кому, (іноді) кого. || Правду люди кажуть, що від малих дітей у батьків голова болить, а від великих душа кипить. Кониський. Болем їй голова боліла... Вовчок. Головка мене болить. Черемшина.

Голова в голову (двигаться, идти) (воен.).

Рівними рядами (лавами, голова з головою, голова до голови) (посуватися, йти, рухатися).

Голова идёт кругом у кого (разг.).

Голова обертом (обертаєм, кружка) йде в кого, кому; голова (в голові) морочиться (наморочиться, туманіє) в кого, кому; світ макітриться (округи йде) кому. || Молодий ти ще, битий ніколи не був, тому й голова тобі від слави йде обертом. Тулуб. Мені світ округи йде. Барвінок.

Голова мякиной (трухой) набита (перен.).

Голова набита (напхана, начинена) половою (клоччям, пір'ям, порохнею); у голові полова (клоччя, пір'я); дурний аж світиться. || Мені памороки забито киями, а в вас, мабуть, ізроду в голові клоччя. П. Куліш.

Голова полна тяжёлых мыслей.

Тяжкі (важкі) думки обсіли (опали, обняли) голову. || Тяжка, пекуча туга облягла її серце, важкі думки обсіли голову. Мирний.

Голова с пивной котёл (фам.).

Голова як макітра (як казан, як у вола). || Голова як казан, а розуму ні ложки. Пр. Голова як у вола, а все говорить — мала. Пр.

Головой (на голову) выше кого.

На [цілу] голову вищий (-ша, -ще) від кого (за кого, ніж хто, як хто); (перен.) геть (набагато) перевищувати (переважати, переважувати, перевершувати) кого.

Головой ручаться.

Ручитися життям (головою); голову об заклад ставити. || Голову об заклад ставлю. Пр.

Голову вытащил — хвост увяз.

Голову витягнеш — зад угрузне. Пр. Сорочку викупив, а сукман заставив. Пр. Церкву покрив, а дзвіницю обдер. Пр. Поли крає, а плечі латає. Пр.

Даю голову на отсечение.

Кладу [на це] голову свою; голову собі дам відтяти (відрубати).

За дурною головою и ногам нет покоя.

За дурною головою і ногам нема спокою. Пр. Через дурний розум ногам лихо. Пр. За дурною головою і ногам лихо (біда). Пр. За дурною головою і ногам дістається. Пр.

Из головы не выходит кто, что.

З думки (з думок, з гадки) не йде (не спадає, не сходить, не виходить) хто, що. || Мені з думки не йде наше безталання. Котляревський. З думки не виходив Микола. Багмут. З того часу козак не виходить у мене з голови... Стороженко.

Как снег на голову.

Неждано-негадано; зненацька; несподівано; нагло (раптом); (образн.) як сніг улітку; як (мов) грім з ясного неба; як грім на голову. || Потім навесні — неждано-негадано — прийшло воно, горе... Миценко. Що ти говориш, любко моя мила? Се наче грім з ясного неба впав! Українка.

Кружится, закружилась голова, закружилось в голове у кого.

У голові (голова) морочиться, заморочилась (крутиться, закрутилася) кому; замороч бере, взяла (нападає, напала) кого; вернеться (морочиться, паморочиться) світ кому; голова (в голові) макітриться, замакітрилось кому, в кого. || Ой, голова крутиться, земля крутиться! Тобілевич. Лежить наша Тетяна, вернеться їй світ. Барвінок.

Ломать [себе] голову.

Сушити (клопотати, морочити) [собі] голову (мозок); морочитися; у голову заходити. || Спитає, якою проблемою голову сушать собі. Головко. Та все одно розберемося в цих ділах, хоч комусь і не хочеться клопотати собі голову мужицькими справами. Стельмах. Маланці заходило в голову, шо сталося з Гафійкою. Коцюбинський.

Лохматая голова.

Кудлата (кошлата, пелехата, патлата) голова; (ірон.) кудла (кучма, кустра, куштра). || Здоровенна кудлата голова з рудою бородою... Грінченко. Засвітив той лампочку, на комині стояла, постояв, почухавсь у кучмі, знов сів. Тесленко. Він зо зла вп'явся руками в свою нечесану куштру. Мирний.

На голове ходить (перен.).

На голові ходити; бешкетувати (лок. галабурдити); збивати бучу (колотнечу); пустувати; жирувати.

Намылить голову кому.

Намилити голову (чуба, чуприну) кому; змити голову кому.

На свою голову брать, взять кого, что.

Брати, узяти на свою голову (на себе, на свою, на власну відповідальність); (іноді при негат. наслідках) брати, узяти собі на біду (на свою біду, собі на лихо) кого, що. || Беру те на свою голову. Пр.

Негде голову преклонить.

Нема де (ніде) голови (голову) прихилити; нема до кого (нема де) прихилитися (пригорнутися). || Я багатьох таких знаю, шо жебрають, бо нема де дітись, нема де голови прихилити, — сказав Кміта. Н.-Левицький.

Не морочь, не морочьте мне голову.

Не мороч, не морочте (не клопочи, не клопочіть) мені голови. || Не морочте, мені, Хомо, голови — кажіть зараз: буде фабрика? Коцюбинський.

Не мудра голова, да кубышка полна.

Хоч у голові пусто, та грошей густо. Пр. У голові пусто, та в кишені густо. Пр.

Не сносить ему головы.

Накладе він головою; (іноді образн.) не топтати йому (не топтатиме він) рясту.

Не удерживается (не держится) в голове (разг.).

Не держиться голови; (образн.) голова як решето. || Антосьо слухав сю мову, а мова йому й голови не держалась. Свидницький.

Низко стриженная голова.

Низько стрижена голова; гиря; гирява голова.

Одна голова и смеётся, и плачет.

Одні очі і плачуть, і сміються. Пр.

Одна голова хорошо, а две — лучше.

Одна голова добре, а дві ще краще (лучче). Пр. Що дві голови, то не одна. Пр. Дві голови ліпше, як одна. Пр.

Он забрал себе в голову.

Він узяв (убгав, укинув) собі в голову; він узяв собі думку; йому зайшло в голову.

Он о двух головах (разг.).

Він як дві голови має; відчайдушний він; він безоглядно (неоглядно, необачно) сміливий.

Он (она) живёт одною головою.

Він одним один (вона одним одна) живе; він сам-самісінький (вона сама-самісінька) живе; він (вона) самотою живе.

Он с головой.

Він має добру голову; у нього недарма (недурно) голова на в'язах (на плечах); він має голову на плечах (на карку, на в'язах); він має під шапкою. || Вони думають, що як вона дурна баба, то вже нічого не тямить... Стійте, стійте, може й у неї голова недурно на в'язах... Коцюбинський.

Очертя голову.

На відчай [душі]; відчайдушно; осліп (сліпма, наосліп, безбач); (образн.) зав'язавши очі. || Тільки я наосліп не полізу в трясовину! Донченко.

Повесить, понурить голову, поникнуть головой.

Похнюпити (понурити, похилити) голову; похнюпитися (понуритися, посупитися); зажуритися (засумувати). || Не сходячи з місця, вона прихилилася до стіни, а він уже сидів у кутку біля її ніг, похнюпивши голову. Грінченко. Посідали, понурились, ніхто й пари з рота не пустив. Стороженко. Стоїть, очі в землю, зажурився. З нар. уст.

Повинную голову меч не сечёт.

Покірної голови й меч не бере. Пр. Покірної голови меч не йме. Пр. Винного двома батогами не б'ють. Пр. Покірне телятко дві матки ссе. Пр. Як признався — розквитався. Пр.

Под носом взошло, а в голове не посеяно.

Під носом косовиця, а на розум не орано. Пр. На голові гречка цвіте, а в голові й не орано (не сіяно). Пр.

Поднять голову (перен.).

Підвести (звести, підняти) голову; набратися духу (сміливості).

Поплатиться головой (перен.).

Наложити (накласти) головою (душею); заплатити [своєю] головою. || Хто ворожить, той душею наложить. Номис. Через тії коні воронії наклав козак головою. Сл. Гр.

Потерять голову (перен.).

Розгубитися; утратити (стратити) розум; заморочитися; сторопіти [украй]. || Ганна неначе розум стратила. Н.-Левицький.

Пришло в голову, пришла в голову мысль.

Спало (упало, запало, спливло, збігло, зійшло, навернулося, навинулося) на думку (на гадку); спала (набігла, прийшла) думка; зайшла думка (гадка); зайшло (запало, вступило, упливло) в голову (до голови). || Невже вам ніколи не спадало на думку, що всі оці наші заходи, метушіння, все це робиться, аби тільки не сидіти, склавши руки. Українка. На хвилину йому жаль стало Олександри, і промайнула думка про згоду, але набігла друга думка, і, мов дужча хвиля, розбила першу.Коцюбинський. Що тобі в голову зайшло? Спи. Васильченко.

Промелькнуло в голове.

[Про]майнула ([про]минула, блиснула, шаснула) думка (гадка) [в голові] кому, в кого. || У неї навіть промайнула на хвилину думка — вернутися додому. Грінченко. В голові йому, мов блискавка, промайнула нова думка. Коцюбинський.

Промок с головы до ног.

Промок (вимок, змок) до рубця (як хлющ[а]). || Я не хутко навчилась ховатись під парасолем. Малою бувало завжди змокну як хлющ, хоч би там не знати який парасоль був у руках. Українка.

Пустая голова.

Порожня (пуста) голова; (образн.) у голові як у пустій стодолі; голова як свистун. || Пуста голова ані посивіє, ані полисіє. Пр.

Сам себе голова (перен.).

Сам собі голова (пан).

С больной головы на здоровую.

З хворої голови на здорову скидає. Пр. З дурної голови та на людську. Пр. Швець заслужив, а коваля повісили. Пр. Слюсар прокрався, а коваля покарали. Пр. Винувата діжа, що не йде на ум їжа. Пр. Хто кислиці поїв, а кого оскома напала. Пр. Адам кисличку з'їв, а в нас оскома на зубах. Пр. На вовка неслава, а їсть овець Сава. Пр. Іноді б'ють Хому за Яремину вину. Пр. На вовка помовка, а заєць капусту з'їв. Пр. Хто б'ється, а в кого чуб болить. Пр. За моє ж жито та мене ж і бито. Пр. Нашим салом та по нашій шкурі. Пр.

Свернуть себе голову.

Скрутити (звернути) собі голову (в'язи); прогоріти (збанкрутувати). || А насправді, Антоне, чого ти мені бажаєш? — безжалісним поглядом обпік Безбородька. — Щоб я скоріше собі в'язи скрутив, чи ще чогось у такому плані? Стельмах.

Светлая голова (перен. разг.).

Світла (ясна) голова; тямущий чоловік (тямуща людина). || То світла голова. Пр. В Іванка працьовиті руки і світла голова — зайвим не буде. Гуріненко.

С головой уйти, погрузиться во что, отдаться чему (перен. разг.).

З головою заглибитися (поринути, пірнути) в що; удатися (укинутися) в що; захопитися чим. || В Переяславі він з головою пірнув у державні справи. Панч. Зимою столярує, а літом у хліборобство вдається. Барвінок.

С головы до ног, с ног до головы, с (от) головы до пят (перен.).

Від (з) голови до ніг, від ніг до голови; від (з) голови до п'ят; від потилиці до п'ят; (іноді) від мозку до п'ят. || З голови до ніг — простачок, примітив, сирівець незайманий. Тудор. За невміння деруть реміння від потилиці до п'ят. Пр.

Сделал что на свою голову (разг.).

Зробив що собі на безголів'я (на свою голову). || Вивчив братика в семінарії на свою голову. Стельмах.

Седина в голову, а бес в ребро.

Волосся сивіє, а голова шаліє. Пр. Сивина в голову, а чорт у бороду. Пр. Чоловік старіє, а чортяка під бік. Пр. І в старій печі дідько топить. Пр. Голова шпакувата, а думка клята. Пр. Стар, та яр. Пр. Волос сивіє, а дід дуріє. Пр. Сивина в бороду, а біс у ребро. Пр. Старість то старість, а без віжок не вдержиш. Пр.

Сколько голов, столько умов.

Кожна голова свій розум має. Пр.

Сложить голову.

Наложити (накласти, лягти) головою; зложити голову; наложити душею; трупом лягти. || Він рад серед бою Лягти головою, Аби не впустить корогви. Він чесно поляже, Товаришам скаже: «Я вдержав, держіть тепер ви!» Українка.

Сломя голову.

Стрімголов (прожогом). || Оленка — що вже їй сталося, — як схопиться, та прожогом з печі. Тесленко.

Снявши голову, по волосам не плачут.

Чуб дарма, як голови нема. Пр. Стявши голову, за волоссям не плачуть. Пр. Про ноги не думають, коли голова в петлі. Пр. Пропав кінь — і узду [по]кинь. Пр. Пропив кульбаку, то не жаль стремен. Пр. Взяв чорт батіг, нехай бере й пужално. Пр. Взяв чорт корову, нехай бере й теля. Пр. Коли пропав віл, пропадай і батіг. Пр. Байдуже ракові, в якому його горшку зварять. Пр. Не до поросят свині, як свиня в огні. Пр. Не до жартів рибі, коли її під жабри гаком зачепили. Пр. По смерті нема каяття. Пр. Є каяття, та нема вороття. Пр.

С седой головой.

Сивоголовий.

Стоять, постоять головой за кого, что.

Важити життям за кого, за що; відважувати, відважити життя за кого, за що.

Сумасбродная голова.

Шалена голова; зайдиголова (шибайголова). || Хтопці в гурті грають, поміж них зайдиголова Оверко. Гордієнко.

Теряю голову.

Не дам собі ради; розгубився; нестямлюся; нестямки напали на мене.

Ты (он...) всему делу голова.

Ти (він...) у цьому (у цім) ділі (ти, він... тому ділу) голова; ти (він...) усім орудуєш (орудує...); ти (він...) тут привідця; ти (він...) усьому голова. || Кажи, ти хазяїн і всьому голова... Тобілевич.

Умная голова.

Розумна (велика) голова; (образн. розм.) розуму як наклано; розуму наче два клали, а третій топтав. || Еге ж! Доміркувалися розумні голови. Головко. Голова як маківка, а в неї розуму як наклано. Пр.

У него голова не совсем в порядке.

Жуки в нього (йому) в голові; немає в нього (не стає йому) однієї (третьої, десятої) клепки в голові; трохи йому клепки в голові не сходяться; має завороть в голові; у нього в голові щось не теє. || Чи вам кругом голови повернуло, чи в голові завороть. Гордієнко.

Хвататься, схватиться за голову (перен. разг.).

Братися, узятися (хапатися, схопитися) за голову; жахатися, жахнутися. || Дядина аж за голову схопилась, уся затряслась: — От тобі, — каже, — добулась як сова на току. Барвінок.

Хоть кол на голове теши.

Хоч кіл (клин) на голові теши. Пр. Як на пень з'їхав. Пр. Хоч вогню прикладай. Пр. Хоч перервусь, а не підкорюсь. Пр. Хоч гавкай на його — нічого не вдієш. Пр. Хоч заріж, то не хоче. Пр. Хоч стріль йому в очі. Пр.

Что голова, то ум (разум).

Що голова, то [й] розум. Пр. Що хатка, то інша гадка. Пр.


© Російсько-український словник фразеологізмів (сталих виразів) онлайн / Русско-украинский фразеологический словарь (словарь устойчивых выражений)


© Анатолій Євпак, ідея, програмування, дизайн, упорядкування та поповнення матеріалами, 2006-2010

© І.О. Вирган, М.М. Пилинська, текст словникових статей