ГЛУМИТЬСЯ

Глумиться над кем.

Глумитися (глумувати, глумуватися, глузувати) з кого; на [по]глум (на глузи) брати (піднімати, здіймати) кого; кепкувати (кпити) з кого. || Та чого-бо ви глузуєте з мене! — крикне Оксана, як божевільна, да далі в сльози. Григоренко. Ображав прилюдно, гостро, на глум брав... Гордієнко. Давно се діялось, Ще як борці у нас ходили По селах та дівчат дурили, З громади кпили, хлопців били Та верховодили в селі... Шевченко.