ГЛУХОЙ

Глухая ночь.

Глупа (глуха) ніч. || Минали години глупої ночі... Яновський. Ніч стояла глуха, ще чорніша по світлі. Коцюбинський.

Глухая осень.

Пізня (глуха) осінь. || Як глуха осінь настала, як з ліса все листя опало, як чорне поле ворони вкрили, то тоді до старого Леся прийшла смерть. Стефаник.

Глухая пора, глухое время (перен.).

Мертва доба (пора); глухі часи.

Глухая тетеря, глухарь (груб.).

Глуха тетеря; глухий, як тетерук; глушко (глухань, глуш[м]ан). || Навіки охрестили його глуханем. Стельмах.

Глух, как пень.

Глухий, як (мов...) пень (як стовп). || Коли я кожен день Звертавсь до тебе з горем, Ти був глухий, мов пень. Годованець.

Глух к чему.

Глухий на що, до чого. || Іван був глухий на дядькові перестороги. Бордуляк.

Глухое место (перен.).

Глушина; [глухий] закуток; закутень; застум. || Невже ціле життя ми просидимо в оцій глушині, серед цих дрібних інтриг? Шовкопляс. Хоч він і Барбос, а все-таки скучає в цьому глухому закутку за людьми. Стельмах.

Глухой не послышит, так догадается.

Глухий не дочує, то вгадає. Пр. Глухий не почує, то видума. Пр. Глухий не дочує, то змислить. Пр. Глухий що не дочує, то вигадає (доложить, вимислить). Пр.

Глухому две обедни не служат.

День не петрівський, язик не попівський — по двічі говорити. Пр. Сьогодні не вівторок, щоб повторювати разів із сорок. Пр.