російсько-український словник сталих виразів / русско-украинский словарь устойчивых выражений

| Українська || Русский|

Замовити письмовий російсько-український або англійсько-український переклад
 

На головну

Введіть слово

Алфавітний покажчик

Статистика

Ваші зауваження

Умовні скорочення

Версія для Lingvo

Завантажити djvu та pdf версії



А
Б
В
Г
Д
Ж
З
И
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Э
Ю
Я









 

Спонсор: vulkanstars промо код www.vulkanstars3.ru ГЛАЗ

ГЛАЗ

Аза в глаза не знает.

(те саме, що) Ни бельмеса не знает (не смыслит). Див. БЕЛЬМЕС.

Блуждающие глаза.

Блудні очі.

Бросаться, броситься в глаза.

Упадати, упасти в око (у вічі, в очі); спадати, спасти на очі; брати очі [в себе, на себе]; бити у вічі; (іноді) вдаватися, вдатися в око (у вічі, в очі). || Перше, що впадає в око при читанні поезії Шевченка, — це найтісніший зв'язок його з народною піснею. Рильський. Лискуча червона сорочка на ньому очі бере... Гордієнко.

Быть на глазах (на виду).

Бути перед очима; в оці бути. || Тобі добре: ти у боці, а я шораз ув оці, то мені й докоряє, якщо не так. Сл. Гр.

Ввалились глаза, щёки у него, у неё.

Див. ВВАЛИВАТЬСЯ.

В глаза говорить, сказать что.

У вічі (в очі, у віч) говорити, сказати що; (лок.) прітьма говорити, сказати що. || Може сам ти і шага не варт, та тільки ніхто тобі цього в вічі не сказав! Тобілевич. Вас ще ніхто не лаяв сьогодні у віч, ніхто? Кропивницький. Як маєш казати поза очі, прітьма кажи. Сл. Гр.

В глаза ударить, плюнуть...

Межи очі (у вічі, у очі, межи сліпи) ударити, плюнути... || Подер, пошматував моє малювання на дрібні шматочки та й шпурнув мені в вічі. Н.-Левицький. Нехай мене замість дяки кленуть, нехай навіть плюють мені межи очі, а я з свого шляху не зверну. Кропивницький.

В глазах.

В очах (застар. в очу). || Свічок, свічок наставили! Мигтять ув очу, мов проміння... Барвінок.

Видеть собственными глазами.

Бачити на свої (на власні) очі; бачити своїми (власними) очима; (іноді) бачити навіч (наочне). || Я ж тебе бачив на власні очі. Коцюбинський. Я своїми очима бачила, як вона щоранку божого виносе та й висипає попіл у мій рів. Кропивницький. Сам побачив власними очима, що ти готуєш певнеє повстання... Тобілевич.

В моих глазах (он человек хороший).

[Як] на мої очі (на моє око, на мій погляд); [як] на мене.

Во все глаза глядеть (разг.).

На все око (у двоє очей, давн. у дві оці) дивитися; пильно дивитися; видивлятися [очима]; (про багат.) усіма очима дивитися. || Галя на все око дивиться, як хлопець пручається. Свидницький. Староста пильно, з насмішкою дивиться на Романа. Стельмах. Зупинилась перед Андрієм, сплеснула руками і, не розтуляючи їх, видивлялась на нього здивованими, повними обурення й жаху очима.Коцюбинський.

Возводить глаза к небу.

На небо (до неба) очі (погляд) зводити (підводити, здіймати, зносити, підносити). || Коли я погляд свій на небо зводжу... Українка. Знімає руки та очі до неба. Н.-Левицький.

Вперять, вперить глаза в кого, во что.

(те саме, що) Вперять, вперить взгляд в кого, во что. Див. ВЗГЛЯД.

[Все] стоит перед глазами.

[Все] стоїть перед очима; з-перед очей не сходить.

В чужом глазу сучок видит, — в своём не примечает и бревна.

У чужім оці порошину бачить, а в своєму пенька не помічає. Пр. Чуже під лісом бачить, а свого і під носом недобача. Пр. Зорі лічить, а під носом не бачить. Пр. За гони блоху б'є, а під носом ведмідь реве. Пр. Не замітай чужої хати (хижі) — дивись, чи твоя заметена. Пр.

Выпучить, выпялить глаза на кого.

Вилупити (вирячити, витріщити) очі; вирячитися (витріщитися); визиритися на кого. || Вилупити очі як цибулі. Пр. А братія мовчить собі. Витріщивши очі. Шевченко. I чого це ти вирячилась на мене, мов кизяк з пасльону? Ільченко. Чого ви витріщилися один на одного, як телята? Багмут.

Вытаращить, выкатить глаза.

Витріщити (вивалити) очі; у крузі очі стали кому. Див. іще ВЫТАРАЩИТЬ. || Але як розстарається грошей, то зараз справить такий бенкет, що всі її гостоньки з дива очі повитріщають... Н.-Левицький. Вивалив очі, як баран. Номиc.

Глаза блуждают.

Очі блукають. || Його очі блукали по стінах, шукаючи чогось. Франко.

Глаза впалые.

Запалі (позападалі, ямкуваті) очі. || Твій знівечений вид, позападалі очі, Де обвели свій слід прожиті грішно очі, І безсоромна ніч, і навісна хода, — Все те гидливості в мені не прокида. Самійленко.

Глаза гноящиеся; с гноящимися глазами.

Каправі очі; каправий (кислоокий). || Був тонкий, сухий, високий і гугнявий й кислоокий. Сл. Гр.

Глаза завидющие, а руки загребущие.

Очі завидющі, а руки загребущі. Пр.

Глаза — зеркало души.

Очі — дзеркало душі. || Оції очі, дзеркало душі, Розумні, ідеальні і прекрасні... Кримський.

Глаза лезут на лоб.

Очі рогом лізуть; очі на лоба (на лоб) лізуть. || Давно вже минуло, а було як заходиться розказувать, то аж цмока, аж очі йому рогом лізуть... Стороженко. Бувало роби хоч перервись, очі на лоба лізуть. Головко.

Глаза навыкате; человек с глазами навыкате.

Витрішкуваті очі; [вирлоокі] баньки; вирла; балухи; очі зверху; витрішкуватий (вирячкуватий); лупатий; банькатий; вирлатий (вирлоокий); банькач; вирлач. || Підвів вирлоокі баньки на стелю. Коцюбинський.

Глаза на мокром месте.

У нього (у неї...) сльози на краєчку (очі на солонці); тонкосльозий (-за); тонкослізка; сльози йому (їй...) як не капнуть; сльози йому (їй...) тільки що не капають (не краплють). || Кисне як кваша. Пр. На кулаку сльози тре. Пр. Заплач, Матвійку, дам копійку. Пр. Заплач, дурню, за своєю головою (по своїй голові). Пр.

Глаза наполняются слезами.

Очі заходять (заливаються) сльозами (слізьми, сльозою). || В Улясі очі зайшли сльозою. Н.-Левицький.

Глаза подслеповатые.

Підсліпуваті (підсліпі, підсліпуваті) очі; сліпні (сліпаки). || Гордій підводить до самої шибки старі, підсліпуваті очі. Васильченко. Ото витріщив сліпні, а нічого не бачить, бодай тобі повилазили. Номис. А повилазили б тобі твої сліпаки. Франко.

Глаза по ложке (как ложки), а не видят ни крошки.

Очі як картохи, а не бачать нітрохи. Пр. Густо дивиться, та рідко бачить. Пр.

Глаза разбегаются, разбежались.

Очі бігають (перебігають), забігали; очі розбігаються, розбіглися; не зна, на що йому [перше] подивитися. || Аж мені очі розбігаються. Пр. По стінах — картин-картин — аж очі розбігаються. Мирний.

Глаза так и бегали.

Очі так і бігали (і пряли). || Моряк підкреслено солодко посміхався, а очі його так і пряли в усі сторони. Збанацький.

Глаза шире брюха.

Завидющі очі.

Глаз видит, да зуб неймёт.

Бачить око, та зуб не йме. Пр. Очі б їли, та губа не може. Пр. Їв би паляниці, та зубів нема. Пр. Близько лікоть, та не вкусиш. Пр. Бачать очі, та ба! Пр. Є ложка, та в мисці нема. Пр. Носом чую, та руками не вловлю. Пр. Є сало, та не можна дістати — високо висить. Пр. Бачить корова, що на повітці солома. Пр. Видко й хати, та далеко чухрати. Пр. Коло рота минеться, та в рот не попаде. Пр. Мордується, як собака з воловою кісткою: і не перегризе, і язиком мозку не дістане. Пр.

Глаз на глаз; с глазу на глаз.

Віч-на-віч; сам на сам з ким; очі на очі; на дві пари очей (у два ока, давн. у дві оці); на чотири ока; на

Глаз не кажет, не показывает.

Очей не являє (не появляє); очей не показує (не навертає). || Третій день очей не являє. З нар. уст.

Глаз нельзя оторвать, отвести от чего.

Не можна відірвати (відвернути , відвести) очей від чого; аж очі вбирає [у себе] що; аж оч бере на себе (у себе) що. || Пішов ти, а я очей не можу відірвати від шляху. Стельмах. А Юркові я подарував такого красеня-снігура, що й очей від нього не одведеш! Копиленко. Купи мені синього на спідницю!.. Синього-синього, такого, щоб аж очі у себе вбирало!.. Кропивницький.

Глазом не моргнёт.

Оком не змигне (не моргне). || Кондратович і дух притаїв, оком не змигне... Стороженко. Всю службу вистояв — оком не моргнув... Гордієнко.

Глазом не повёл.

Очима (оком) не повів; не поворухнув і бровою.

Двоится в глазах у кого.

Двійнить (двоїться) в очах кому, у кого. || В очах йому двоїлося; він бачив двох Пампушок. Ільченко.

Для отвода глаз.

Про [людське] око; аби очі відвести; щоб увагу відвести на щось інше. || Сам за старшину тягне, а про людське око з голотою приятелює. Тулуб.

За глаза осуждать, ругать... кого.

Заочі (позаочі, позавіч) судити, обмовляти, лаяти... кого. || Вона ні разу не лаялась і навіть не змагалась з сусідою Палажкою, хоч позаочі й судила й сміялась з неї. Н.-Левицький. Заочі починала кепкувати з його купецької статури... Ільченко.

Закатить глаза под лоб.

Завести (закотити) очі вгору (під лоба); пустити очі під лоб[а]. || Завела очі вгору і вхопилася за лівий бік — тільки не крикне. Вовчок. Помітивши, що бранець пильнує за ним, католик пускає очі під лоб і стулює долоні. Хижняк.

Закрывать глаза на что.

Заплющувати (закривати) очі на шо; не мати очей на що; позавіч пускати що. || Адже не малі діти, щоб на страшне очі заплющили. Головко.

Закрыть глаза (умереть).

Заплющити (сплющити, склепити, замкнути, закрити) очі; (поет.) заснути. || Склепив очі та й умер. Сл. Гр. І що з тебе буде, як я замкну очі?.. Кобилянська.

Заливать, залить глаза (перен.).

Заливати, залити, залляти, позаливати очі; наливатися, налитися. || Співав, хто мав на те охоту, заливши очі наперед. Сл. Гр.

Замазать глаза кому.

Очі засліпити (замилити, засипати) кому.

Зоркий глаз у него (у неё...); человек с зоркими глазами.

У нього (у неї...) зірке (дозірне, гостре, бистре) око; у нього (у неї...) зіркі (бачучі, гострі, бистрі) очі; зіркий (бачучий, бистроокий, бистрозорий). || Але в кмітливої Мокрієвської були надто гострі очки й вже примітила ті латки. Н.-Левицький. Він був бистрозорий, мов сокіл... Ільченко.

И в глаза не видел (разг.).

І на очі (і в вічі) не бачив; і на очах не було (не бувало); і в оці не мав. || Уже його, може, тижнів зо два і в вічі ніхто не бачив. Старицький.

И в глаза не видел какой.

Який — і на очі не бачив; який — і на масть не знаю.

И глазом не моргнуть (не мигнуть).

I оком не моргнути (не змигнути). || Хитрий євнух і оком не моргнув... Тулуб.

И на глаза не показывайся (не попадайся)! (разг.).

І на очі не навертайся (не потикайся)! || Була вона в той час така настирлива і люта, що з розмовами про спочинок і на очі їй не навертайся! Кучер.

Искры из глаз посыпались (разг.).

[Аж] зіниці засвітили[ся]; [аж] каганці в очах (давн. в очу, в віччу) засвітили[ся]. || Як заїхав по потилиці, так аж каганці в віччу засвітились. Номис.

Как бельмо на глазу; как порох в глазу.

Як більмо на оці; як сіль у[в] оці; як колючка у[в] оці; як пісок у[в] оці; хріном стати в носі кому; болячкою сидіти кому. || Лісовики — більмо на оці, чуєш? Стельмах. Бо темне слово — черва в яблучку, ржа в залізочку, пісок ще й в очку. Черемшина.

Колоть глаза кем, чем (разг.).

Випікати (вибивати, довбти) очі ким, чим; викидати на очі кого; колоти очі ким, чим. || Чого ж вона мені очі вибиває Тимофієм? Мирний. Мені на очі викидають, що в нас хати нема. Барвінок. Нам тільки сакля очі коле: Чого вона стоїть у вас, Не нами дана... Шевченко. Не дурно, але й не так, щоб мені у вічі тицяли тобою, мов ганчіркою. Стельмах.

Куда глаза глядят (разг.).

Світ за очі (за очима); заочі; куди очі; куди ведуть (поведуть, несуть, понесуть, втраплять) очі; куди очі спали (світять, дивляться); круга-світа; гала-світа, (іноді) [у] галайсвіта; навмання. || Пішов козак світ за очі. Шевченко. Лучче полягти Кістьми в степу, в своїй країні, Ніж з неї заочі піти і бути славним на чужині! Чернявський. Вийшов я на вигін, глянув на слободу і округи, згадав молодий вік, батька, матір, жінку, дітей — заплакав та й пішов собі світ за очима. Стороженко. Іди, куди тебе очі ведуть. Пр. Я й спитав його: куди бог несе? — «Куди очі, каже, втраплять!..». Кропивницький. Бігти кинулася, куди очі спали. Вовчок. Доки до любові, доти й до шаноби, а як остигне, — тоді йди собі, голубко, куди очі дивляться, та ховайся від людей з своїм соромом. Кропивницький. Щоб ти пішов круга-світа та галасвіта. Номис. Так із картузом біля серця й пішов Вишневий. Навмання. М. Куліш.

Лишь бы с глаз.

Аби з очей.

Лопни мои глаза!

Хай мені очі повилазять!

Мелькает в глазах, перед глазами.

В очах (давн. в очу, перед очима) мигтить (миготить, мерехтить, персніє); набігає на очі. || Шлях мигтить, гаї та поля на очі набігають... Вовчок.

Мигать, мигнуть глазами.

Блимати, блимнути (бликати, бликнути) очима; лупати, лупнути (лок. дибати) очима. || Він, мабуть, пригадав наказ сотницького писаря, бо враз заблимав очима. Панч. Так либа, так либа — от-от заплаче. Сл. Гр.

Мозолить глаза кому (перен.).

Муляти (мулити) очі кому. || Най іде хоч туди, гейди людям очі не муляв. Гуріненко.

На глаз.

[Як] на око; як глянути. || Та власник першої ж гамазеї, де навіть на око борошна вистачило б не на три дні, а на три тижні, — почав ґвалтувати, що його грабують серед білого дня. Смолич.

На глазах, перед глазами.

Перед очима (перед віччю); при очах (на очах); в оці (застар. в очу); навіч; увіччю; вочевидьки (вочевидь, вочевидячки). || Худоба за плечима, а лихо перед очима. Пр. Помиріться зараз, при наших очах. Глібов. Хоч відти я й далеко нині, Та все це в оці устає; На тих полях, на тій стежині Мойого серця частка є! Рильський. Вони тебе уочевидячки ошукують. П. Куліш. Христі, мов живе, живе усе те стало вочевидячки. Мирний.

Насколько хватает глаз.

Скільки око сягає, сягне; як око сягне (засягне); скільки оком (очима) сягнути (засягнути, засягти, кинути, захопити); скільки засягнути (засягти, зглянути); куди оком доглянути (докинути); скільки очима світу осягнеш. || Скільки сягало око, стелилась одноманітна зелена рівнина... Гжицький. Гай кругом великий. А поля — скільки очима закинеш... Барвінок. Скільки оком кинеш — скрізь по дорозі, як гадюка, сунуться хури... Стороженко. Справа і зліва, скільки оком захопиш, чорніли свіжою ріллею зорані на зяблю гори...Коцюбинський. Скільки зглянеш — луки лисніли дощовими озерцями, з яких де-не-де стриміли таблички указок. Гончар.

Невооружённым глазом.

На просте око (голе, вільне) око; простим (голим, вільним) оком.

Не коси глаз на чужой квас.

Чужим пивом весілля не одбудеш. Пр. Не гостри зубки на чужі шматки, а свій май, тоді й кусай. Пр. Чужий кожух не гріє. Пр. З чужого добра не зробиш двора. Пр. Чужим добром не забагатієш. Пр. Чужий кожух не гріє, чужа кошара не плодить овець. Пр. Чужого не бери, а своє держи. Пр. По чужих кишенях не шукай, а в свої дбай. Пр. З чужого чортяти не буде дитяти. Пр. Чужий хлівець не намножить овець. Пр. На чужий коровай очей не поривай. Пр.

Неподвижные глаза.

Нерухомі очі; очі у стовп (слуп). || Очі темні й блискучі і нерухомі, мов скам'янілі. Головко.

Не показываться на глаза.

Не даватися на очі (у вічі).

Не сводить, не спускать глаз с кого, с чего.

Не зводити (не спускати) очей з кого, з чого; не спускати (не випускати) з очей (з ока) кого, чого; мати на оці кого, що; (образн.) пасти оком (очима) кого, що; стригти [очима] за ким, за чим. || А що ж там? — пита Чіпка, насторочивши вуха й не зводячи очей з діда. Мирний. За що вони тепер мене В палатах вітають, царівною називають, Очей не спускають, З мого цвіту? Шевченко. Так і липне до його, з очей не випускає його. Вовчок. А Явтуха мали на оці, аж поки від шлюбу не вертались. Свидницький. Сіла оддалік, руки склала, сидить нерухомо, та пасе нас очима... Вовчок. У церкві святій на образи ані глипнув, але все за Штефанком стрижуть... Федькович.

Не смыкать, не сомкнуть глаз.

Очей (ока) не заплющувати, не заплющити (не склепляти, не склепити, не стуляти, не стулити, не затуляти, не затулити, не зводити, не звести, не зажмурювати, не зажмурити, не замружувати, не замружити); оком не стинати; не стикати очей; очей (вій) не змикати, не зімкнути. || Ні вдень, ні вночі і ока не заплющ, так і зори, як той пес!.. Кропивницький. Цілу ніч очей не заплющив, сидить над ним, плаче, молиться... Мирний. В довгу, темну нічку невидну Не стулю ні на хвильку очей. Українка. Ніч пересиділа біля постелі. Не затулила на мить очей... Павличко. Полягали спати. Я й очей не звела: обняли мене думки та гадки, та журба пекуча. Вовчок. Ока не зажмурив усю ніч. Пр. Цієї ночі Горпина не зімкнула очей. Тулуб. Там стоїть сторожа, береже город, не змикає вій. Скляренко.

Не стой перед глазами.

Не маячи (не стовбич) перед очима.

Ни в одном глазу (фам.).

Аніже; [а]нітрошечки; анітрішки. || Пили разом однаково, ті два п'янісінькі, а цей — аніже. Сл. Ум.

Обвести, окинуть глазом, глазами что.

Обвести, окинути (обняти, осягти) оком (очима, поглядом) що; озирнути що; глянути по чому. || Випросталася трохи, спроквола обвела старими збляклими очима повиті осінню порожні поля й дахи зануреного в садках села. Лебединець, перекл. з Реймонта. А він помалу підвівся сходами на ґанок, окинув оком майдан і злегка махнув рукою. Головко.

Опускать, опустить глаза.

Опускати, опустити (спускати, спустити, впускати, впустити, знижати, знизити) очі (погляд); очі вниз (успід, в землю, в долівку). || Антосьо й глянув, та зараз же спустив очі додолу. Свидницький. Це було так моторошно, що козаки опустили очі додолу. Тулуб. I я ні перед ким очей не знизив... П. Куліш. Калина очі успід та й паленіє... Черемшина. Глянула дівчина на мене, засоромилась, очі в долівку. Стельмах.

Отвести глаза кому (разг.).

Відвести (відвернути) очі кому; ману напустити на кого; заснітити очі кому. || Чого не вигадувала, щоб мені очі oдвести. Барвінок. Та вони... так тобі заснітять очі, що ти й сам незчуєшся, як і гроші їм викинеш. Сл. Гр.

От глазу, от сглаза.

З очей; від уроків; від (з) пристріту. || Оце вже десять років, як я крива. Із очей сталось. Барвінок. Позбував батько все. Їздили по знахурях та по знахурках округи верстов за сто. З пристріту, кажуть. Барвінок.

Открывать, открыть, раскрывать, раскрыть, закрывать, закрыть глаза кому.

Розплющувати, розплющити, порозплющувати очі; заплющувати, заплющити, позаплющувати (плющити, сплющувати, сплющити, посплющувати, склепити) очі. || Прокинувся, розплющив очі й задумався. Трублаїні. Нарешті, понюхавши «тютюну», я заплющив очі і чхнув так, що на мить музики не стало чути. Смілянський. Плющить він очі. Мирний.

Открыть, раскрыть глаза кому.

Відкрити (розкрити) очі кому; скинути (зняти) полуду з очей чиїх; (іноді) розказати по правді кому, про кого, про що; показати (виявити) кому що. || Хіба ж було в мене дві дороги, коли я до Берника та Гапія приставав, щоб нашим людям очі на правду розкрити? Муратов. Ти мене до життя пробудила, Ти мені очі одкрила... Українка.

Охватывать, охватить глазом.

Оком сягати, сягнути (заглядати, заглядіти, зглянути, засягати, засягти, захоплювати, захопити).

Плюнь в глаза, а он говорит, что Божья роса.

Ти йому в очі плюй, а він каже: дощ іде. Пр. Плюнь у вічі, а він каже: ще ж двічі. Пр. Ти йому «стрижене», а воно тобі «голене». Пр. Їй кажеш овес, а вона каже гречка. Пр.

По глазам вижу, видно, что...

З очей (по очах) бачу, видно (видко, знати), що... || Ой, тепер бачу, що сердитий, мовчатиму, бо сердитий, по очах і по зубах бачу, що сердитий! Тобілевич. З очей йому видно, що бреше. Пр. Знати по очах було, що плакав чоловік... Головко.

Подбить глаз кому.

Підбити око, попідбивати очі кому; (образн.) ставника поставити кому. || Щоб не було тісно, то вони головами лягають одні до образів, а другі до порога і вночі один другому очі підбивають. Свидницький.

Поднимать, поднять глаза.

Піднімати, підняти (здіймати, зняти, зводити, звести, підводити, підвести) очі; (про багат.) попідіймати, попідводити, позводити очі. || Я перше було, коли йду куди, то весело залюбки, а тут і очей не смію підняти. Вовчок. Не посмів і oчей звести на Зіньку. Стороженко. Заговорив згодом, підвівши очі. Головко.

Пожирать глазами кого, что.

Їсти (поїдати) очима кого, що; жерти (пожирати) очима кого, що; (іноді) жадібно (закохано) дивитися на кого; (образн.) пасти очима, оком кого, що. || Тихше, дурненька... Хто там знатиме... А я тобі хусточку шовкову принесу, — шепче піп, очима аж їсть молодицю. Мокрієв. Він став на кіпці і очима пожирав чудову гірську околицю, що стелилася перед ним. Франко.

Показываться, показаться на глаза.

Даватися, датися на очі (у вічі); показуватися, показатися на очі; очі появляти, появити. || Хлопець боявся показуватися голові колгоспу на очі... Багмут. Як дізнаються, то мені буде сором і очі появити до їх, — сказала Уляся. Н.-Левицький.

Попадаться, попасться на глаза кому.

На очі навертатися, навернутися кому; упадати, упасти у вічі (в очі) кому; потрапляти, потрапити на очі кому; навинутися на очі кому. || Усе, було, куди підемо, він на очі навертається. Вовчок. Отам і навинулась мені на очі Настуся. З нар. уст.

Попал не в бровь, а [прямо] в глаз.

У самісіньке око (просто в око) влучив (устрелив, уцілив); прямісінько в очі вцілив (улучив); угадав, як у око влучив (уліпив); приткнув, як вужа вилами. || Там Степан Плаха тобі сказав, як у око вліпив, що твій хрещеник через тридцять літ воюватиме на тебе. ЗОЮР.

Потупить глаза.

Спустити (опустити, впустити) очі (погляд) додолу (на землю); поставити вниз очі; очі (втупити, встромити) в землю; понурити (потупити) очі (погляд) [в землю]; утопити очі в землю; (про багат.) поспускати... очі. || Шевченко відчув образу, почервонів, спустив очі. Васильченко. Галочка понурила очиці в землю. Квітка. В останній час немов прибитий був, Чогось зітхав, втопивши в землю очі. Старицький.

Правда глаза колет.

Правда очі коле. Пр. Сові сон очі коле. Пр. Не любить правди, як пес мила. Пр.

Прямо в глаза врёт.

У живі очі (увочевидьки) бреше. || Ти ж не бреши в живі очі... Козланюк.

Прямо в глаза говорить, сказать, бросить...

Просто в [живі] очі говорити, сказати, кинути... || Чому ж ти їм не кинув просто в вічі, Що і на їх ще прийде судний день? Українка. Палка молодіж у живі очі сміється старому, кепкує з його заходів, зве його порохном.Коцюбинський.

Пускать пыль в глаза кому (перен.).

Ману пускати (напускати) кому; туману пускати (напускати) кому; туманити кого; замилювати очі кому. || Захар ніяково одвів очі, — сміяться надумали з його чи ману пускають? Гордієнко. Ти це навсправжки чи, може, туману напускаєш? Кропивницький.

Пялить глаза на кого, на что.

Вирячувати (витріщити, вилупити) очі на кого, на що; торопіти (глупіти)на кого, на що; витріщатися (визиратися) на кого, на що. || Дитина на свічку глупіє. Сл. Гр. Не витріщайся ні на кого, як коза на різника. Номис.

Ради прекрасных глаз чьих.

[За]ради [пре]красних [пре]гарних очей чиїх.

Ранняя пташка носок теребит, а поздняя глаза жмурит.

Пізня пташка очі продира, а рання уже носок витира. Пр. Ранні пташки росу п'ють, а пізні слізки ллють. Пр. Рання пташка пшеничку клює, а пізня очки дере. Пр. Хто пізно встає, тому хліба не стає. Пр. Хто пізно ходить, сам собі шкодить. Пр.

Сверкнуть глазами на кого.

Блиснути (блимнути) очима на кого. || Пампушка-Стародубський так блиснув грізними очима, аж чуб на Прудивусі закурівся... Ільченко. Пан тільки то побіліє, то почервоніє та очима блись-блись на Василя... Тесленко.

Своим глазам не верить.

Не вірити (не йняти віри) своїм очам; (іноді) на свої очі не ввіряти. || Я надвір — очам своїм не вірю! Ходять мої поскубані кури живі-живісінькі! Мокрієв. Що се з нею сталось? — думає старий, очам своїм віри не йме. Стороженко.

С глаз долой, из сердца вон.

Як з очей, так і з думки. Пр. Чого очі не бачать, того серцю не жаль. Пр. Минулося — забулося. Пр. Зникне з очей, зійде з думки (з мислі, з гадки). Пр.

С глаз долой!; прочь с глаз!

Геть з-перед очей!; геть з очей!; згинь мені з очей!; іди з очей! || Геть з очей, гадино!.. Кропивницький. Відійди від мене, геть мені з очей! Козланюк. Іди з моїх очей, забирайся! Кобилянська.

С глаз чьих.

З-перед очей (з очей) чиїх, кого; з-перед кого. || Вона була рада, що панночка десь зслизнула з її очей. Н.-Левицький.

Следить глазами за кем, за чем.

Зорити за ким, за чим; пасти очима (оком) кого, що, за ким, за чим; стежити (водити, поводити) очима за ким, за чим. || I то я й зорю за ним: як бачу — вертається, я й перейму його... Кропивницький. А ви все ще, колего Рудик, мов кіт той, пасете очима пташок.Коцюбинський. Задуманими очима стежить за танцем молода дівчина, що сидить поруч на лаві. Масенко.

Смерить глазами.

Зміряти очима (оком). || Пан зміряв очима парубка... Тесленко.

Смотреть в глаза (опасности, смерти) (книжн.).

Дивитися (глядіти, глянути, заглянути) у вічі (небезпеці, смерті). || Від кулі не ховайся, бо скрізь вона тебе знайде; дивись смерті прямо в вічі. Кропивницький. Згинь і вся пузата старшина на Січі, коли вона боїться смерті глянути у вічі... Тобілевич.

Смотреть, глядеть в глаза кому (заискивать).

Заглядати у вічі кому; запобігати ласки в кого; світити в очі кому.

Смотреть чьими глазами.

Дивитися чиїми очима (оком). || I на речі він дивиться вже не крізь серпанок застиглої в непорушних віках романтики верховинців, а реалістичними очима людини нового часу, яка стала господарем машин, землі і неба. Антоненко-Давидович.

Сомкнулись глаза.

Склепилися (стулилися) очі. || Очі йому склепилися, він упав з коня і заснув твердим сном. Довженко.

Соринка в глазу.

Порошинка в оці.

Со светлыми, блестящими глазами.

Ясноокий (яснозорий, білозорий); білозір. || Козаченьку-білозору, говори зо мною! Сл. Гр.

Спать с открытыми глазами (разг.).

Спати і очей не стуляти; спати на півока [як заєць]; спати, як на воді.

С пьяных глаз (разг.).

Сп'яну; з п'яних очей; по-п'яному (по-п'яну). || Супротивник одсувається назад, наставивши обидві руки, щоб, бува, з п'яних очей, не креснув зачепа... Мирний. Коли господар жив і шив кожухи, тоді, хоч по-п'яному, хоч ні, — безнастанно співав. Кобилянський.

Стыд не дым — глаза не выест.

Стид — не дим, очей не виїсть. Пр. З сорому очі не вилізуть. Пр. Сварка на воротях не висить. Пр. Поганому виду нема стиду. Пр. Комусь ніяково, а мені однаково. Пр. Погані очі все перелупають. Пр.

Стыдно в глаза глядеть.

Сором[но] у вічі (в очі) дивитися; в Сірка (в Рябка) очей позичати. || У Сірка очей позича. Пр.

Таращить глаза.

Лупити (витріщати, вибалушувати, вивалювати) очі; витріщатися; світити очима. || Ходив Хома, ходив, витріщав баньки, витріщав — ніяк не побачить шкапи. Казка.

Темно, хоть глаз выколи.

Темно, хоч в око (у вічі) стрель; темно, хоч око витни (виколи, вибери); темно, як у розі (як у льоху). || Навколо була пітьма, хоч в око стрель, і накрапав дощ. Мороз. Ніч була темна, хоч око виколи, тільки коли-не-коли моргне блискавка. Сл. Гр.

Тут, там нужен глаз.

Тут, там треба ока; тут, там потрібне око (потрібний догляд, нагляд); тут, там треба [добре] пильнувати.

Ты туда и глаз не кажи.

Ти туди й очей не навертай (не показуй); ти туди й не рипайся.

У него дурной (чёрный) глаз (перен.).

У нього урічливі (лихі) очі; у нього урочливе (наврочливе) око; він лихий на очі; у нього лихе око; (лок.) у нього прозір.

У семи нянек дитя без глаза.

Де багато баб, там дитя безносе (безпупе, беззубе). Пр. Сім баб — сім рад, а дитя безпупе. Пр. Де багацько няньок, там дитя каліка (без голови). Пр. Де багато баб — дитина без носа. Пр. Де багато господинь, там хата неметена. Пр. Де велика рада, там рідкий борщ. Пр. Де начальства ціла рота, там виходить пшик робота. Пр. Два кухарі — лихий борщ. Пр.

Уставить глаза.

Утупити очі (погляд); (іноді) устромити (уп'ясти, вліпити, второпити) очі. || Роман стояв у дворі, спершись на тин, і втупив очі в бездонне небо. Н.-Левицький. Якби і Маруся заплакала, то мені здається — їй полегшало б; а то мовчить все та куди-небудь встромить очі і не зморгне. Черемшина.

Уставиться глазами на кого, на что, в кого, во что.

Утупитися очима в кого, в що; тупо впертися очима в кого, в що; втупити очі (погляд) у кого, в що; (іноді) уп'ястися (затопитися) очима в кого, в що; видивитися на кого, на що. || Втупивши очі в пітьму за вікном, Грубер замріяно слухав, як Валя розповідала йому історію своїх думок. Бузько. Старий уп'явся в нього очима й нічого не відказав... Лебединець, перекл. з Реймонта. Видивився на нас. Смолич.

У страха глаза велики.

У страха великі очі. Пр. Страх має великі очі. Пр. У страха очі по яблуку. Пр. Хто боїться, у того в очах двоїться. Пр. Що сіре, те й вовк. Пр. Показалась за сім вовків копиця сіна. Пр. У лісі вовки виють, а на печі страшно. Пр. Куме, солома суне! Пр. Поки кожух не вивернеш, він усе здається чорним. Пр. З переляку очкур луснув. Пр.

Устремлять, устремить глаза на кого, на что.

Утуплювати очі, втупити очі в кого, в що; затопляти, затоплювати, затопити (іноді утопити) очі (погляд) в кого, в що; вдивляти, вдивити (встромляти, встромити) очі в кого, в що. || Очі спочатку втупив у стіл, а потім у Палійчука. Стельмах. В останній час немов прибитий був, Чогось зітхав, втопивши в землю очі... Старицький. Він встромив очі в його помарніле набрескле лице... Франко.

Хлопать глазами (перен.).

Кліпати (лупати, блимати, бликати) очима. || Аж серце у мене болить, як подумаю, шо вона добігається до чого-небудь... І кліпай тоді очима перед людьми. Тобілевич. А тоді перед губернатором кліпай: «авторитету не маєте». Гордієнко. Ми забули й злість, тільки лупали oчима. Яновський.

Швырять, бросать в глаза кому, что (разг. фам.).

Жбурляти (шпурляти) межи очі (просто в очі) кому що. || Кричить, лається, шпурляє бумаги просто в очі... Н.-Левицький.

Щупать глазами кого.

Мацати (лапати) очима кого; пильно вдивлятися (вглядатися) в кого. || Один одного мовчки випитують, очима мацають, виміряють. М. Куліш. Руками дивиться, а очима лапа. Номис.

Щурить глаза от близорукости.

Мружити очі від короткозорості; сліпати очима. || Виглянув Пшепшинський з дверей, сліпаючи очима. Н.-Левицький.



Замовити професійний письмовий російсько-український переклад. Замовити професійний письмовий англійсько-український переклад.

© Російсько-український словник фразеологізмів (сталих виразів) онлайн / Русско-украинский фразеологический словарь (словарь устойчивых выражений)


© Анатолій Євпак, ідея, програмування, дизайн, упорядкування та поповнення матеріалами, 2006-2010

© І.О. Вирган, М.М. Пилинська, текст словникових статей