ГЛАДИТЬ

Гладить дорожку.

Дорогу гладити; (застар.) пити на коні. || Ну тепер на кoні треба випити, та й нехай їдуть... Сл. Ум.

Гладить, погладить по головке кого (перен. разг.).

Гладити, погладити (іноді жалувати, пожалувати) по голівці кого; пестити, пестувати (мазати, панькати) кого. || Судити, мабуть, будуть. По голівці за таке ніхто не погладить. Руденко.

Гладить, погладить против шерсти (перен. разг.).

Гладити, погладити проти шерсті (проти волосся). || Хоч проти шерсті його гладь, не вкусить. Кропивницький.

Гладить по шерсти.

Гладити за шерстю.