МЕТИТЬ

Метил в ворону, а попал в корову.

Лучив у корову, а влучив у ворону. Пр. Не туди стежка в горох! Пр.

Метить на кого, на что, метить куда.

Важити (бити, націлятися) на кого, на що (на віщо); цілити (прицілюватися, націлятися) куди.

Он метит в генералы, в директора.

Він націляється (згруб. пнеться) в генерали, в директори; (іноді) він націляється на генеральство, на директорство.

Бог шельму метит.

Видно, що жак — такий на нім знак. Пр. Стережися того, кого Бог позначив (назначив). Пр. Недарма (недаром) його Бог назначив. Пр. Видно сучку в ретязі. Пр.