російсько-український словник сталих виразів / русско-украинский словарь устойчивых выражений

| Українська || Русский|

Замовити письмовий російсько-український або англійсько-український переклад
 

На головну

Введіть слово

Алфавітний покажчик

Статистика

Ваші зауваження

Умовні скорочення

Версія для Lingvo

Завантажити djvu та pdf версії



А
Б
В
Г
Д
Ж
З
И
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Э
Ю
Я









 
МЕСТО

МЕСТО

Белые места.

Білі місця; прогалини.

Бойкое место.

Людне місце; (іноді давн.) розигри. || Він на таких розиграх живе, що хто йде — не мине. Сл. Гр.

Болотистое место (топило, топь).

Багнище (багнисько); мокрявина; багнисте місце. || У долині, мов у ямі, На багнищі город мріє... Шевченко.

Больное место.

Болюче (дошкульне, живе, вразливе) місце; болячка.

Быть без места.

Бути без посади; (жарт. образн.) сидіти на бруку (діал. на бурку). || Хвалити Бога, коли ще трапиться добре місце, а як же сидітимуть на бурку! Н.-Левицький.

Быть в уютном, удобном месте.

Бути за привіллям; бути у затишку. || Був за привіллям у вас і я, і коні. Сл. Гр.

Быть на первом, на главном месте.

Бути на першому, на чільному місці; перед вести.

В другое, в иное место.

В інше місце; деінде (десь-інде); куди-інде (куди інше, кудись-інде) (іноді інде).

В неведомые (безвестные) места.

На безвість.

В неведомых (безвестных, неизвестных) местах.

На безвісті.

Вновь населённое место.

Ново-заселене (новозалюднене) місце; новоселиця.

Во всех местах.

Скрізь; по всіх усюдах.

Возвышенное место.

Високе місце; узвишшя; підвищення.

В отдалённых местах.

По далеких місцях; по далеких світах.

Выжженное место.

Згар; паленина.

Глаза на мокром месте у кого (разг.).

Тонкосльозий (тонкослізка) хто; кисне, як кваша хто; на мокрому місці очі в кого.

Глухое место.

Глухе (безлюдне) місце; закутень (застум). || Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде. Сл. Гр. Чи не сором тобі покидати нас і по застумах цього ліса блукати без нас? Н. п.

До этого места.

Досі; до цього місця.

Живого места не оставить.

Геть побити (зранити, порубати, постріляти...).

Злачное место (перем.).

Зелений затишок; вертеп; кубло; місце веселої гульби й пиятики.

Знать своё место.

Знати своє місце; поводитися як належить (як слід, як треба, як годиться); не переступати межі звичайності; бути скромними; держатися свого берега.

Из какого-нибудь другого места.

З якого[сь] іншого місця; звідкись-інде (звідкілясь-інде).

Иметь место (книжн.).

Бувати (бути); траплятися; (іноді) діятися (відбуватися).

Имеют место ещё отдельные недостатки.

Є ще (іноді маємо ще) окремі хиби, бувають (трапляються) ще окремі хиби.

К месту, у места.

До речі (доречно); до діла; до ладу.

Места не столь отдалённые.

Місця не такі далекі; (нар.) де козам роги правлять (утинають).

Места общего пользования.

Місця спільного користування.

Место базара (базарная площадь).

Базарище (торговище).

Место битвы.

Бойовище (лок. боїще); бойове поле; місце (поле) бою; (образн.) поле крові.

Место, где было озеро.

Озерище (озерявина).

Место, где собирается ярмарка (ярмарочное место).

Ярмарковище (ярмарочище).

Место, где стоял замок.

Замчище.

Место для сидения, лежания.

Місце сидіти, місце лежати.

Место заключения.

Місце ув'язнення; в'язниця; тюрма.

Место за плотиной.

Загребелля.

Место за столом.

Застілля.

Место на реке, где стирают бельё.

Місце (плесо), де перуть білизну; прало.

Место, освещаемое, обогреваемое солнцем.

Осоння (осонь, пригрів).

Место, очищенное от зарослей.

Теребівля.

Место под печью.

Підпіччя.

Место под плетнём, за плетнём (под тыном, за тыном).

Підтиння, затиння.

Место под скамьёй в хате.

Підлавиччя.

Место, покрытое развалинами.

Руйновише.

Место склада, складочное место.

Складовише.

Место торга (скотом).

Торговище. || Кози никали по майдану, чи не лишилось де на торговищі хоч стебла сіна від учорашнього ярмарку. Коцюбинський.

На вашем месте.

Вами бувши; (часом) на вашому місці.

На видном, на открытом, на освещенном месте.

На видноті.

Назначить на место кого.

Призначити на посаду кого; призначити (настановити) на місце кого.

На месте преступления.

На місці злочину; (піймати, застати...) на гарячому [вчинку].

Населённое место.

Оселене (залюднене) місце; селище (оселище); (істор.) осада.

Насиженное место.

Насиджене (тепле) місце.

Неведомые, неизвестные, безвестные места.

Безвість (також у мн.) безвісті.

Невеста без места, жених без ума.

Молода — грошовита, вся в дірках свита. Пр. Молодий — тямуха: в голові макуха. Пр.

Не к месту, не у места.

Не до речі, не до діла.

Не место красит человека, а человек место.

Не місце красить людину, а людина місце. Пр. Не посада красить чоловіка, а чоловік посаду. Пр. Не одежа красить людину, а добрі діла. Пр. У кого в голові капустяна розсада, тому не дасть ума й посада. Пр. Доти чоловік добрий, доки його десятником не настановлять (не нарядять). Пр.

Не находить себе места.

Не знаходити [собі] ніде місця; не знати, де приткнутися (де приткнути себе).

Нет места; не должно быть места кому, чему (книжн.).

Нема[є] місця кому, чому; не повинно бути кого, чого.

Ни в одном месте.

У жодному (ані в одному) місці; ніде.

Ни с места!

Ані руш!; ані з місця!

Общее место.

Загальник.

Он и места не пригреет.

Він і місця не нагріє.

Оставаться, остаться на месте, не подвинуться.

Лишатися, лишитися на місці; не зрушити з місця; (іноді образн.) дзьобом сісти.

Отхожее место.

Відходок.

По всяким местам.

По всіх усюдах; скрізь; усюди.

По местам!

На місце!; на місця!

По месту назначения.

На призначене місце; до призначеного місця; за призначенням.

По месту службы.

(на запитання "куди?") На місце служби; (де) на (при) місці служби; на службі.

Пора костям на место.

Кістки давно просяться на спочинок.

Поставить на [своё] место кого; указать кому [его] место (перен.).

Поставити на [своє] місце кого; показати кому [його] місце; (іноді) присадити кого; (розм. образн.) смикнути (сіпнути) за полу кого.

Поставить себя на чьё-либо место.

Поставити себе на чиєму місці.

Поступить на место.

Стати на посаду; дістати посаду.

Почётное место.

Почесне місце; покуття (покуть); (для молодих) посад (посаг).

Присутственные места (устар.).

Урядові (державні) установи.

Рабочее место.

Робоче (робітне) місце.

Сердце (душа) не на месте у кого.

Серце (душа) не на місці в кого; боїться (непокоїться) хто; лихе передчуття у кого.

Слабое место.

Дошкульне (слабке) місце; слабина.

С места брать, взять.

З місця рвонути; (про коней ще) узяти (рвонути) з копита.

С места в карьер.

З місця навскач; з копита [ускач]; (перен.) зопалу; відразу; раптом.

Только место тепло (бежал).

[Утік] і місце холодне.

Узкое место.

Вузьке місце; вузина.

Уступать, уступить место кому.

Поступатися, поступитися місцем перед ким; (давн.) попускати, попустити місця кому.

Худые вести не лежат на месте.

Лихі вісті не лежать на місці. Лр.

Честь и место! (устар. шутл.).

Просимо, коли ласка!; будьте дорогим гостем!; гостюйте, коли ласка! || «А, ваше благородіє! — сказав Пугачов, побачивши мене. — Просимо завітати, честь і місце, будьте ласкаві!» Сенченко, перекл. з Пушкіна.

Чистое место на заросшем озере или болоте.

Чистовід; вікнина (вікновина).

Чтоб мне не сойти с места! (фам.).

Бодай (щоб) я з цього місця не зійшов (не зійшла).



Замовити професійний письмовий російсько-український переклад. Замовити професійний письмовий англійсько-український переклад.

© Російсько-український словник фразеологізмів (сталих виразів) онлайн / Русско-украинский фразеологический словарь (словарь устойчивых выражений)


© Анатолій Євпак, ідея, програмування, дизайн, упорядкування та поповнення матеріалами, 2006-2010

© І.О. Вирган, М.М. Пилинська, текст словникових статей