ЛОСК

В лоск износить.

Геть-чисто зносити; зносити до решти.

Внешний лоск.

Зверхній блиск (полиск).

Меня обокрали в лоск.

У мене забрано [геть-]чисто все (все до нитки, все до цурки).

Пьяный в лоск (фам.).

П'яний як ніч (як земля, як чіп, як квач, як хлющ, як дим); п'яний, що й стежки не бачить; п'яний — аж валяється (хоч візьми та викрути).

Разориться в лоск.

Геть зовсім (геть-чисто) зубожіти (збідніти); звестися ні на що.