ЗУБ

Без одного, без нескольких зубов кто.

Щербатий (неповнозубий) хто; недолік зубів у кого.

Был бы хлеб, а зубы сыщутся.

Аби зуби, а хліб буде. Пр. До хліба зуби знайду. Пр.

В зубах навязло у кого (разг.).

У зубах нав'язло кому, в кого; має вже цього по саму зав'язку (по шию) хто.

Видит око, да зуб неймёт.

Хоч бачить око, та зуб не впійма (не вловить, не йме, не достане). Пр. Їв би паляниці, та зубів немає. Пр. Бачить корова, що на повітці солома. Пр. Так близько, а не достанеш. Пр.

Вооружённый до зубов (книжн.).

Озброєний по зуби (до зубів).

Вы мне зубы не заговаривайте.

Ви мені зуби не замовляйте; ви мені не забивайте баки; ви мене не забалакуйте.

Давать, дать в зубы (по зубам).

Давати, дати в зуби кому; загилювати, загилити по зубах кому.

Держать язык за зубами.

Тримати (держати) язик (язика) за зубами. || Їж борщ з грибами, держи язик за зубами. Пр.

Зуб на зуб не попадает у кого (разг.).

Зуб на зуб не попадає кому, в кого; зуба з зубом не зведе хто; зуби цокочуть у кого; зубами цокоче хто; зуб на зуб скаче в кого; зуб на зуб не налучить у кого.

Зубы скалить.

Шкірити (вишкіряти, вищиряти) зуби; (образн.) продавати (сушити) зуби; (лок.) зуби надворі тримати; (перен.) брати на глум (на глузи, на сміх, іноді на кпини) кого; глузувати з кого; сміх збивати з кого; сміх собі робити (смішкувата) з кого; (іноді) кпити з кого.

Иметь зуб на кого (против кого) (разг.).

Мати зуб на (проти) кого; мати храп на кого.

Лишиться зубов.

Лишитися без зубів; збутися зубів; збеззубіти.

Ломать зубы на чём.

Ламати зуби на чому.

На голодные зубы.

На порожній (на голодний) шлунок.

Не по зубам кому что (разг.).

Не на чиї зуби (не про зуби чиї) що; несила (не під силу), не до сили, не до снаги кому що.

Не по зубам мне эти орешки.

Не на мої зуби горіх.

Око за око, зуб за зуб.

Око за око, зуб за зуб.

Полно зубы скалить.

Годі тих смішків; годі зуби яснити; досить глузувати.

Положить зубы на полку (разг.).

Покласти зуби на полицю; не мати чого укусити; не мати чого на жорна кинути.

Поневоле станешь ворожить, коли нечего на зуб положить.

Навчить біда ворожити, коли нема чого у рот (на губу) положити. Пр.

Попасться кому на зубы.

Попастися (потрапити, датися) на зуби кому.

Разгорелись зубы у кого на что.

Загорілося кому чого; закортіло кому чого; аж слина (слинка) потекла (котиться) кому; у кого до чого.

Разжать зубы.

Розняти (розціпити) зуби.

С гнилыми зубами.

З гнилими зубами; гнилозубий.

С густыми, с редкими зубами.

З густими зубами; густозубий; з рідкими зубами; рідкозубий.

Сжать, стиснуть зубы.

Зціпити (стиснути, склепити) зуби.

Сквозь зубы говорить, сказать.

Крізь зуби цідити, процідити (говорити, казати, сказати); крізь зуби точити, проточити.

Скрежетать зубами.

Скреготати (скреготіти, скрипіти, скрипотіти) зубами.

Стучать зубами (от холода).

Зубами цокотіти; зубами дзвонити.

Съесть зубы на чём.

Зуби на чому стерти (з'їсти).

Точить зуб (зубы) на кого, на что (разг.).

Гострити зуби на кого, на що. || Гострити зуби на мою працю. Пр.

Чесать зубы (разг.).

Молоти язиком; теревені правити.

Щёлкать (ляскать) зубами (разг.).

Клацати зубами.