ПРИВЫЧКА

За ним водится привычка.

Він має звичку (завичку).

По привычке.

Своїм звичаєм; за звичкою; з навички.

Привычка — вторая натура.

Звичка — друга натура. Пр.

Усвоить привычку.

Узяти звичку (натуру).

Это вошло у него в привычку.

Він звик до цього; це стало (зробилося) його звичкою; це стало для нього звичним.

Это в привычке людей.

Так ведеться (такий звичай) у людей.