РАСПОЛАГАТЬ

Располагает сделать кто что (выехать, поступить...) (устар.).

Має (має на думці, має намір, думає, гадає) хто зробити що.

Располагать, не располагать временем, деньгами...

Мати час, гроші...; не мати часу, грошей...

Располагать, расположить кого к себе, в свою пользу.

Привертати, привернути (прихилити, прихиляти) кого до себе.

Человек предполагает, а Бог располагает.

Чоловік мислить, а Бог радить. Пр. Чоловік крутить, а Бог розкручує. Пр. Чоловік стріляє, а Бог кулі носить. Пр.

Это располагает к отдыху.

Це настроює на відпочинок (спочинок); це викликає бажання відпочити.