|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Завантажити djvu та pdf версії |
РАДОСТЬВне себя от радости кто.[Аж] не тямиться з радощів хто; не тямить себе з радощів хто; у нестямі (без тями) з радощів хто; себе не чує з радощів хто; у радощах не чується хто. Доставлять радость кому.Давати радість кому; радувати кого. На радостях.З радощів (на радощах). От радости.З радощів (іноді з радості). || Ох, аж серце в мене зайшлося з радощів. Григоренко. Отоді теє всі люди зачували, Із хат з піснями виходили, З великої радості святую землю цілували. Тичина. Радость не в радость кому.[I] радість не радість кому. С какой радости? (разг.).Чого?; чому?; з чого?; через що (через віщо)?; з якої причини? С радостью.З радістю; радо; залюбки. С радости-веселья русы кудри вьются, а с тоски-печали русые секутся.З радощів кучері в'ються, а з журби січуться. Пр. Радість красить, а туга (печаль) палить. Пр. Старость — не радость.Старість — не радість. Пр. Старість не прийде з добром — коли не з кашлем, то з горбом. Пр. Старість іде і хвороби веде. Пр. Старій бабі і на печі ухаби. Пр. Старість — не радість, а смерть — не весілля. Пр. Молоде — золоте, а старе — гниле. Пр. |
© І.О. Вирган, М.М. Пилинська, текст словникових статей