РАБОТА

Брать, взять в работу кого (разг.).

Брати, узяти в роботу кого.

Браться, взяться (приниматься, приняться) за работу.

Братися, узятися (ставати, стати) до роботи (до праці).

Вести работу.

Працювати (робити); провадити роботу; (іноді тавтол.) робити роботу. || Та прийшов же я та й у суботу, та нема Солохи — робить роботу. Н. п.

Всегда работа у кого, не выходит из работы кто.

Завжди робота у кого, не виходить з роботи хто; виробу нема кому.

Работа денежку копит, а хмель денежку топит.

Карти й пиття не доводять до пуття. Пр. Ходив би в злоті, якби не дірка в роті. Пр. Заробив кревно та й пропив певно. Пр.

Работа не волк, в лес не убежит.

Робота не ведмідь, у ліс не втече. Пр. Гуляй, тату, завтра свято. Пр. Сиди, Векло, ще не смеркло. Пр. Ще далеко Ілля, ще напряду я. Пр. Сиди, Тетяно, бо ще рано. Пр.

Работа по составлению словаря.

Робота (праця) коло складання (над складанням) словника.

Работа по хозяйству.

Робота (праця) в господарстві.

Сегодняшней работы на завтра не откладывай.

Що маєш робити — роби сьогодні, бо тільки один сир одкладений добрий. Пр. Одклад не йде на лад. Пр. Краще тепер, як у четвер. Пр. З одкладу не буде ладу. Пр.

Сизифов труд (сизифова работа).

Див. СИЗИФОВ.

Топорная работа.

Незграбна (груба) робота; робота — аж пальці знати.

По работе и плата.

Яка робота, така й плата. Пр. Хто робить — голий не ходить. Пр. Хто вітрові служить, тому димом платять. Пр. Як собаку годують, так він і гавка. Пр.