РОТ

В рот не йдёт что (разг.).

Не лізе в горло (зниж. у пельку) що.

Ему замеси да и в рот поднеси.

Дай у руки, покажи, ще й у рот положи, то він і тоді розкришить. Пр. Дай яєчко, облупи, ще й у рот поклади. Пр.

Затыкать, заткнуть (закрывать, закрыть, зажимать, зажать) рот кому (разг.).

Затикати, заткнути (забивати, забити, затуляти, затулити) рот[а] кому; замикати, замкнути рот[а] (уста, губу, вульг. писок) кому; зав'язувати, зав'язати рот[а] (язик[а]) кому; заціплювати, заціпити (засупонювати, засупонити) пащу кому; зацитькувати, зацитькати кого.

Каша во рту у кого.

Мов (наче, неначе...) клоччя жує хто.

Лишний рот.

Зайвий рот (їдень); (згруб.) зайва пелька.

Мимо рта прошло, пролетело (разг.).

Тільки облизався; [с]піймав облизня.

Набрать в рот воды.

Набрати води в рот.

Не сметь рта разинуть (открыть, раскрыть).

Не сміти й рота роззявити (відкрити, розкрити, розтулити); не сміти й пари з уст (з рота) пустити.

Открывать, открыть рот.

Відкривати, відкрити рот[а]; заговорити (забалакати).

По усам текло, а в рот не попало.

По бороді текло, а в роті сухо було. Пр. Коло рота текло, а в рот не попало, Пр. Понюхав пирога, та не вдалося покуштувати. Пр. Коло рота мичеться, та в рот не попаде. Пр. Коло носа в'ється, а в руки не дається. Пр.

Разевать, разинуть, раскрыть рот (разг.).

Роззявляти, роззявити, розкривати, розкрити рот[а] (згруб. вершу).

Разинув (разиня) рот (делать что).

Абияк (леда-як).

Рот до ушей.

Рот до [самих] вух; губи (губа) від вуха до вуха.

Рот не ворота — клином не запрёшь; чужой рот — не огород, не притворишь.

Рот не город — не загородиш. Пр. Чужий рот не хлів — не зачинити. Пр.

Смотреть (глядеть) в рот кому.

Дивитися (заглядати) в рот[а] (до рота) кому.

С пеной у рта.

З піною на губах (на устах, коло рота).

Хлопот (забот) полон рот у кого (разг.).

Клопоту повна голова у кого.