ЛАДИТЬ

Ладить между собой (разг.).

Ладнати між собою (один з одним, одна з одною, одне з одним).

Он всё одно (всё своё) ладит (фам.).

Він усе те саме (усе своє) править (торочить); він усе тієї (усе своєї).

Они не ладят между собой.

[По]між ними незгода (незлагода, немає згоди, немає злагоди); вони не ладнають один з одним, одна з одною, одно (одне) з одним; вони між собою не миряться.

Он со всеми ладит.

Він з усіма в ладу (у добрій згоді, у добрій злагоді); він з усіма ладнає.