ЗАМЕТИТЬ

Дать заметить кому.

Дати навзнаки кому.

Заметьте [себе].

Візьміть до уваги; зауважте; затямте [собі]; майте собі [на увазі].

И не заметить, как...

І незчутися, як...; і не помітити, як...

Он её заметил.

Вона йому впала в око; він звернув на неї (іноді на ню) увагу; він помітив її.

Следует заметить.

Треба (слід) сказати (зазначити).