ОВЛАДЕВАТЬ

Горе овладело, печаль (тоска) овладела кем-либо.

Горе посіло, журба (туга) пойняла (обняла) кого.

Им овладело отчаяние.

Його охопив (пойняв, узяв) розпач (відчай); його охопила (пойняла, узяла) розпука.

Овладевает, овладел сон кем-либо.

Обіймає, обняв (огортає, огорнув, бере, узяв) сон кого.

Овладевать, овладеть городом, крепостью...

Здобувати, здобути місто, фортецю.

Овладевать, овладеть собой.

Опановувати, опанувати себе; (тільки докон.) запанувати над собою; (іноді) перемагати, перемогти себе (перемагатися, перемогтися). || Здригнула Оксана дуже... далі перемоглася, як кинеться, як ухопить дитину... Квітка.

Овладело желание кем-либо.

Узяло (пойняло) бажання кого; забажалося (забаглося) кому; хіть узяла кого.

Овладел языком кто-либо.

Опанував мову хто; добре вивчив мову хто.

Овладеть производством.

Опанувати виробництво.

Овладеть чьей-либо землёй, чьим-либо имуществом.