ОПУСКАТЬ

Опускать, опустить голову.

Спускати, спустити (схиляти, схилити, хнюпити, похнюпити, тільки докон. понурити) голову; хнюпитися, похнюпитися (тільки докон. понуритися). || Андрій стояв, спустивши голову й почервонівши. Коцюбинський. Мартіан мовчки тяжко зітхає і схиляє голову. Українка. Голову понурив Сіромаха... Шевченко.

Опускать, опустить крылья (крылышки) (прям. и перен.).

Спускати, спустити (попускати, попустити) крила (крильця).

Опускать, опустить слово, фразу (читая книгу).

Проминати, проминути (поминати, поминути, випускати, випустити) слово, фразу.

Опустить письмо (в ящик).

Укинути листа (в скриньку).

Опустить хвост (перен.).

Попустити хвоста. || Побіг із села вовкулакою, попустивши хвоста. Барвінок.

Я (он) и руки опустил (перен.).

Мені (йому) й руки впали; я (він) і руки опустив (спустив).