ОКРУЖАЮЩИЙ

Окружающая местность.

Навколишня (околишня) місцевість; околиця; окіл (род. околу); довкілля.

Окружающая среда, окружающие (люди).

Оточення (середовище); (іноді) около; товариство. || Міг іще більше аналізувати себе й усеньке около. Кримський.

Окружающая среда (природа).

Навколишнє середовище; довкілля.

Он тяготился, тяготится окружающим.

Він своє оточення (усе, що його оточувало, оточує) мав за тягар (за тяготу); усе, що його оточувало (оточує), було (є) тягарем (за тягар) йому; він своє оточення (усе, що його оточувало, оточує) уважав, уважає за тягар (відчував, відчуває як тягар).