ОБЫЧНЫЙ

Быть обычным делом.

Бути звичайною річчю (звичайним ділом); за звичай бути.

В обычное время.

Звичайного часу.

В обычном порядке.

Звичайним порядком (ладом, іноді трибом).

Обычная вещь.

Звичайна (світова, людська) річ.

Обычное право.

Звичайне право.

Самая обыкновенная вещь.

Щонайзвичайніша (звичайнісінька) річ.