СПЕХ

Где спех, там и смех.

Скорий поспіх, людям посміх. Пр. Що спішно, те смішно. Пр. Спіхом робити — людей смішити. Пр.

К спеху, не к спеху кому.

Нагально, не нагально (пильно, не пильно) кому; спішно, не спішно [треба] кому; треба, не треба поспішати кому; нема чого поспішати (хапатися) кому; (розм.) притьмом, не притьмом [треба] кому.