НРАВ

Быть по нраву, не по нраву кому.

Бути до вподоби, не до вподоби (до сподоби, не до сподоби, до любові, не до любові, до любості, не до любості, до мислі, не до мислі) кому (чиєї); бути в уподобі кому; бути невподібним кому; подобатися, не подобатися кому.

Моему нраву не препятствуй.

Натуру (вдачу) мою не спиняй; моїй натурі (вдачі) дороги не заступай.

Нравом хорош, да норовом негож.

На вдачу добрячий, та норов ледачий. Пр.

Обычай и нравы.

Звичаї та обичаї.

О времена, о нравы!

О часи, о звичаї!

Прийтись по нраву кому.

Припасти до вподоби (до сподоби, до любові, до любості, до мислі) кому; підійти під мислі (до думки) кому; сподобатися кому.

Старинные нравы.

Старовинні (старосвітські) звичаї; старосвітчина; як воно велося (поводилося) за давніх часів.