НАБИРАТЬ

Набирать высоту (перен.).

Набирати висоти; підноситися у високості.

Набирать, набрать в долг.

Набирати, набрати на борг (набір, давн. на віру); боргувати, поборгувати; позичати, напозичати, напозичатися.

Набирать темп.

Набирати темпу.

Набрал на себя непосильно много работы, обязанностей.

Понад силу набрався роботи, обов'язків; обібрався роботи, обов'язків; (образн. розм.) набрав, як віл на роги, обов'язків; набрався, як май груш.