ЗАМЕДЛИТЬ

Замедлить шаги, ход.

Піти тихше (повільніш[е]); притишити (сповільнити, уповільнити, іноді звільнити) ходу; укоротити ходу. || Він звільнив ходу. Коцюбинський.

Он не замедлил явиться.

Він негайно з'явився (прийшов); він не забарився прийти.

Он не замедлит с ответом.

Він не забариться (не загаїться) відповісти (з відповіддю).

Случай не замедлил представиться.

Незабаром трапилася (випала) нагода.