ЗАБЫВАТЬ

Забудем прошлое.

Забудьмо минуле; забудьмо, що було [в минулому]; не згадуймо за (про) минуле [хай воно піде в непам'ять].

Забывать, забыть горе, о горе (перен.).

Забувати, забути горе (лихо, про горе, про лихо, за горе, за лихо); (образн.) бити, кидати, кинути лихом об землю; ударити лихом об землю.

Забыть свои обязанности перед кем.

Забути (занедбати) свій обов'язок (свою повинність) до (щодо) кого.

Забыть что за сном.

Забути що за сном; заспати що.

И думать забудь!

I думати не гадай!; не смій!

Он себя не забывает.

Він за (про) себе не забуває (пам'ятає).

По гроб не забуду (разг.).

До скону (до гробу, до гробової дошки) не забуду; довіку (поки віку [мого], повік) не забуду; до [самої] смерті (до смерті-віку) не забуду; не забуду, доки жити буду.

Себя не забыть (разг.).

Пам'ятати (не забувати) за (про) себе.

Что я там забыл? (разг. фам.).

Чого я там не бачив?; чого б я там шукав?; що б я там робив?

Я тебе этого не забуду!

Я тобі цього не забуду (не прощу, не подарую)!; попам'ятаєш (пам'ятатимеш) ти мене!