ВЫСОКИЙ

Быть высокого мнения о ком, о чём.

Бути високої (доброї) думки про кого, про що; мати високу (добру) думку про кого, про що; високо ставити (підносити) кого, що.

Быть высокого мнения о себе.

Багато про себе думати; високо нестися; заноситися [у хмари]; (фам.) кирпу гнути.

Высокий ростом, высокого роста.

Високий на зріст; великий ростом; (високо)рослий; високий станом (високостанний); (жарт.) довготелесий; довгаль (довгань). || Була це струнка й висока на зріст молодиця років двадцяти п'яти. Тулуб. І брови йому чорні, і уста рум'яні, і станом високий. Вовчок.

Птица высокого полёта (перен. разг.).

(те саме, що) Важная шиш ка, особа. Див. ВАЖНЫЙ.

Самый высокий.

Найвищий; щонайвищий; якнайвищий.