ВЫРАЖАТЬ

Выражать, выразить неудовольствие.

Виявляти, виявити незадоволення (невдоволення); (розм. образн.) носом крутити, закрутити. || Як се почув чорт, то аж носом закрутив — наче чемериці понюхав. Стороженко.

Выражать, выразить пением.

Виявляти, виявити співом; виспівувати, виспівати [долю, горе]. || Вона наче мою долю виспівує. Барвінок. Виспіває горе. Н.-Левицький.

Выражать, выразить почтение кому.

Виявляти, виявити (віддавати, віддати, висловлювати, висловити) шану (пошану) кому.

Выражать, выразить словами что.

Висловлювати, висловити (вимовляти, вимовити) що; вимовляти, вимовити (виливати, вилити) у слові (словом) що; виявляти, виявити у слові що. || Що він для мене, — висловить несила. Українка.

Выражать нетерпение.

Виявляти нетерпіння (нетерплячку); нетерпеливитися. || Гості нетерпеливилися, щоб швидше почати танці. Пчілка.

Выразить мысль подлинника в переводе.

Передати думку первотвору (оригіналу) у перекладі (перекладом).

Выразить порицание кому.

Висловити (зробити, дати) догану кому; (розм.) ганьбу дати кому; погудити кого. || Сестру похвалять, мене погудять. Сл. Гр.