ВЫГОВАРИВАТЬ

Выговаривать, выговорить себе право, преимущество.

Застерігати, застерегти (вимовляти, вимовити, виговорювати, виговорити) собі право, перевагу.

Выговаривать кому.

Вимовляти кому; давати (робити) комусь нагану; картати [словами]; сварити кого. || Мати вимовляла дочці: ходить, як п'яна, впору не з'їсть, не засне. Гордієнко. Тобі нагани не дадуть, ти сам багатий. Вовчок. Я вас сварю за те, що ви свого брата прогнали. Сл. Ум.