ВВОДИТЬ

Вводить, ввести в грех.

Доводити, довести до гріха; на гріх підводити, підвести; на гріх (до гріха) призводити, призвести.

Вводить, ввести в заблуждение кого.

Уводити, ввести в оману кого; навівати, навіяти помилку кому; збивати, збити на помилку кого; (давн.) омиляти, омилити кого. || Чого плачеш, моя мила? Мене доля омилила. Сл. Гр.

Вводить, ввести в обман кого.

Уводити, ввести в обман (в оману) кого; дурити, одурити (обдурювати, обдурити, піддурювати, піддурити, підманювати, підманити) кого; туманити, затуманити (отуманювати, отуманити) кого; (образн.) підвезти воза кому.

Вводить, ввести в ошибку.

Уводити, ввести в помилку; призводити, призвести до помилки.

Вводить, ввести в расходы кого.

Доводити, довести (призводити, призвести) до втрат (до втрати, до видатків) кого.

Вводить, ввести в соблазн кого.

Уводити, ввести, привести (призводити, призвести) до спокуси кого; спокутувати, спокусити кого; знаджувати, знадити кого.

Вводить, ввести в строй (произв.).

Уводити, ввести до ладу.

Вводить, ввести в стыд кого.

Сорому (стида) завдавати, завдати кому; засоромлювати, засоромити кого. || Дівчино моя, чи ж ти там бувала, Що ти мені молодому стида завдавала? Сл. Гр.

Вводить, ввести в убыток.

Доводити, довести до втрати (до шкоди); призводити, призвести до збитків (до втрати).