ВВЕРХ

Вверх дном, вверх ногами, вверх тормашками (перен.).

Догори (вгору) ногами (дном, сподом); сторч[ма] (сторчака); горініж, горідна; (емоц.) шкереберть (перевертом, переверть). || Горініж ходимо усі, коли велить начальство. Лукаш, перекл. із Гете.

Вверх животом.

Горічерева; догори черева.

Вверх лицом.

Горілиць; горізнач; догори лицем. || Я лежу горілиць на лежанці й думаю свою віковічну думу. Дукін.

Вверх по реке.

Угору рі[ч]кою (горі рікою, горіріч); проти води (течії); устріть води; (лок.) горі водою.

Вверх по течению [Днепра, Волги, Дуная...].

Вгору (горіріч) [Дніпром, Волгою, Дунаєм...]

Поднять вверх голову.

Підняти (підвести) голову; (перен.) набратися духу (сміливості).

Полететь, упасть вверх ногами.

Полетіти, впасти шкереберть (сторчголів, сторч головою); сторчака дати. || Гаврюша... бухнувся просто сторчголів у діжку з водою на повозці. Дукін.