ВРАТЬ

Бесстыдно, прямо врёт в глаза.

У живі очі бреше. || В живі очі тобі бреше, як шовком шиє — хоч би моргнув, вражий син. Вовчок.

Врать сильно.

Тяжко брехати.

Врёт, аж уши вянут.

Бреше, аж слухати сором; бреше, аж вуха в'януть (болять).

Врёт без запинки.

Гладко бреше; бреше й не оглядається.

Врёт во всю Ивановскую.

Бреше на всі заставки; бреше, аж куриться (аж курява встає, аж йому з-під носа куриться). || Бреше, аж куриться за ним, даю слово, що бреше!... Тудор.

Врёт как по печатаному.

Бреше, як з книжки вичитує (читає); бреше, як з листу бере.

Врёт как сивый мерин (вульг.).

Бреше як рябий (як рудий) собака; бреше як собака (як пес, як рябко); бреше як собака на висівки.

Врёт не кашлянет (не поперхнётся).

Бреше й оком не змигне (не моргне); бреше та й дивиться; бреше, як хліб з маслом їсть. || Йому так збрехати, як хліба з маслом із'їсти. Пр.

Врёт, себя не помнит.

Бреше, аж не стямиться (не спостережеться).

Врёт хорошо, складно, искусно.

Цільно (мудро, чисто) бреше; брехню добре чеше; (образн.) бреше, як шовком шиє. || Брехню, як бачте, добре чеше мій Севастян. Глібов.

Врёт, что помелом метёт.

Бреше, [а за ним] аж куриться (аж курява встає). || От же брешуть, аж курява встає! М. Куліш.

Ври, да знай же меру; ври, да не завирайся (фам.).

Брехати — треба міру знати. Пр. Бреши та не забріхуйся. Пр. Не роби з губи халяви. Пр. Брехали твого батька діти. Пр. Смаленого дуба плетеш. Пр. Присягалися сліпці, що своїми очима бачили. Пр. Правда Сидорова — киселем млинці помазані — на паркані сушаться. Пр. За царя Томка, коли була земля тонка — пальцем проб'єш і води нап'єшся. Пр. Коцюба кудкудакала, помело яйце знесло. Пр.

Коли вру, так дай Бог хоть печкой подавиться.

Щоб я вмер, коли неправду кажу! Пр.

Коли не врёшь, так правду говоришь.

Правду каже (співа), якщо (як) не бреше. Пр.

Мастер врать, здоров врать.

Майстер (митець, мастак) брехати.

Наврал с три короба.

Наказав (намолов) сім мішків (три мішки) гречаної вовни; наказав (наговорив) на вербі груші [на осиці кислиці].

Он врёт.

Він бреше; (образн.) у нього на вербі груші ростуть [а на осиці кислиці].

Он врёт неискусно (образн.).

Бреше, аж пальці знати.

Он походя врёт.

Він що ступне, то й брехне.

Помогать врать, подвирать.

Підбріхувати.

Помогающий врать.

Підбрехач.

Пошёл, начал врать.

Почав брехати; завів брехню.

Так врёт, что с души прёт.

Ото бреше: аж з душі верне.

Ты врёшь.

Ти брешеш; (образн.) брехали твого батька дочки [і сини]; брехали твого батька сини, та й ти з ними; брехали твоєї матері дочки, та й ти з ними мовчки; брехали твого батька діти; либонь, ти з Брехунівки прийшов.

Ты не врёшь?

[А] ти не брешеш (не бре-бре)?; чи ти не з Брехунівки?

Не любо — не слушай, а врать не мешай.

Вір не вір, а не кажи «брешеш». Пр. Не любо — не слухай, а брехать не заважай. Пр. (іноді) Рот не город, не загородиш. Пр.

Стелет да мелет, врёт да плетёт.

Плете дуба, як на помелі. Пр. Смаленого дуба плете. Пр.