ВОЗНАМЕРИТЬСЯ

Вознамериться сделать что.

Узяти [собі] намір зробити що; наміритися (наважитися) зробити що; узяти думку (на думку) зробити що; покласти (націлитися, задатися) зробити що. || ...Та я поклала шлюб узять Таки з моїм ткачем. Лукаш, перекл. з Бернса.

Твёрдо вознамериться.

Узяти твердий (рішучий) намір (рішучу, тверду думку); твердо (рішуче) наміритися; напосістися. || Вона мене напосілась З світу ізігнати. Руданський.