ВОЗМОЖНОСТЬ

Давать, дать возможность.

Давати, дати змогу (можливість); спомагати, спомогти зробити що.

До последней возможности.

До останньої змоги (можливості); поки змоги (сили); поки змога (сила); до останку.

Если нет возможности.

Коли (якщо) нема[є] змоги (можливості); коли не змога (не спромога, не сила); (іноді) коли не спосіб.

Иметь возможность что-либо сделать.

Мати змогу (спромогу, спроможність, зможність, можливість) що зробити; бути у змозі (у спромозі) що зробити; бути спроможним що зробити, на що; спромагатися, спромогтися що зробити. || А я буду довідуватись, як матиму зможність. Свидницький.

Исключать, исключить возможность чего.

Знеможливлювати, знеможливити (унеможливлювати, унеможливити) що.

Не было возможности у кого.

Не було змоги (спромоги, спроможності, можливості) у кого; не мав змоги (спромоги, можливості) хто; не було як кому; несила була кому.

Нет возможности.

Незмога (неспромога, неспроможність), несила; ніяк; нема як; (іноді) нема ходу. || Ніяк їй з дому піти, бо ні на кого дитину кинути. Сл. Гр.

Нет возможности возвратить долг.

Нема можливості повернути борг; нема звідки повернути борг.

Обеспечить возможность чего-либо.

Уможливити що.

Он не имеет возможности.

Він не має змоги (спромоги, спроможності, можливості); несила (незмога, неспромога, неспроможність) йому.

Получить возможность.

Дістати змогу (спромогу, спроможність); спромогтися. || Аж ось коли спромігся до вас навідатись. Прус.

По [мере] возможности.

По змозі (по спромозі, по можливості).

Явилась возможность.

Настала [добра] змога; настала можливість.